Носіння військового та "мілітарі" одягу цивільними: у чому різниця та які передбачені штрафи

Міноборони України нагадало про правила носіння військової форми та уточнило, хто має право її використовувати, а також яку відповідальність можуть понести цивільні за порушення цих норм.

У відомстві пояснили, що порядок носіння військового однострою та знаків розрізнення регулюється наказом Міністерства оборони №606 від 20 листопада 2017 року. Цей документ визначає, як саме має виглядати форма, а також чітко окреслює коло осіб, яким дозволено її носити. Жодних змін у цих правилах останнім часом не відбулося.

Згідно з чинними нормами, військову форму можуть носити лише окремі категорії громадян. Серед них військовослужбовці Збройних сил України, військовозобов’язані під час зборів, резервісти, курсанти та учні військових ліцеїв, а також особи, які вже звільнені зі служби в запас або у відставку і мають офіційний дозвіл на носіння форми.

У Міноборони окремо наголосили, що цивільні громадяни до цього переліку не входять. Носіння справжньої військової форми для них є порушенням, якщо мова не йде про службу.

Також у відомстві пояснили різницю між офіційним одностроєм та популярним стилем "мілітарі". Справжня військова форма виготовляється за затвердженими зразками камуфляжу, зокрема ММ-14 (український піксель), ММ-16Ф та іншими службовими варіантами, і включає знаки розрізнення ЗСУ та інших військових формувань.

Натомість одяг у стилі "мілітарі" є цивільним і лише візуально нагадує військовий. Він може мати схожі кольори або принти, але не повинен повторювати офіційні зразки форми чи містити державну символіку та військові відзнаки.

У Міноборони підкреслюють, що цивільний одяг у камуфляжному стилі дозволений, якщо він не імітує військову форму та не містить елементів, які можуть вводити в оману щодо належності до ЗСУ.

За порушення цих правил передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до статті 186-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, незаконне носіння військової форми із шевронами або знаками розрізнення може каратися попередженням або штрафом від 2 550 до 3 400 гривень із конфіскацією відповідних елементів одягу.

У разі повторного порушення протягом року санкції посилюються: штраф становитиме від 3 400 до 6 800 гривень або може бути призначено громадські роботи тривалістю від 30 до 40 годин, також із конфіскацією заборонених елементів.

Нагадаємо, штрафи за ігнорування української мови хочуть підвищити в 2-3 рази.