Війна в Україні може тривати ще принаймні півтора року, але й може скінчитися вже цього літа. Вже залежатиме від того, до якого рішення схилиться Путін. Нині він обирає між трьома варіантами. Але остаточний вибір він може зробити не раніше кінця літа-початку осені цього року.
Таку думку висловив в ефірі Радіо Хартія керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.
Нині Путін обирає один із трьох варіантів розвитку подій. Очевидно, вирішальний вплив на його рішення матиме результат весняно-літньої наступальної кампанії, яку Росія вже фактично розпочала.
Варіант №1. Росія продовжуватиме війну щонайменше до 2028 року
"Це один зі сценаріїв, і росіяни будуть коригувати його, виходячи з весняно-літньої наступальної кампанії, яку вони фактично вже розпочали на прикордонні Сумщині, де вони відтягують частину наших сил, і на прикордонні Харківщини", – поділився Коваленко.
Та все ж основний удар Росія готує не на півночі, а на сході. Саме туди, на Запорізький напрямок, російське командування зараз стягує основні резерви. Якщо із цим наступом Росія досягне хоч якого територіального успіху, то очевидно Путін увійде в азарт і продовжить війну ще щонайменше до 2028 року. Звичайно, з людськими втратами він не рахуватиметься, хоча вони будуть колосальними. Отже, щоб утримати хоча би те, що росіянам ймовірно вдасться завоювати, Кремлю доведеться вдатись до непопулярних кроків - проведення часткової або повної мобілізації.
Варіант №2. Кремль вирішить заморозити війну
До цього Путіна вже давно схиляє найбільш тверезо налаштована частина його оточення. Ці порадники пропонують господареві Кремля розглянути варіант з укладанням вигідних економічних контрактів. Наприклад, зі Сполученими Штатами, що неминуче призведе до часткового або повного зняття санкцій з Росії.
Ймовірно, він може пристати на такі пропозиції. Адже Путін зразка 2026 року вже зовсім не той Путін, що був у 2022-му. Пихи і самовпевненості за чотири роки повномасштабної війни у нього стало значно менше. І економічний альянс зі США водночас із припиненням військових дій був би для нього найбільш прийнятним варіантом. Але, знову ж таки, це буде залежати від підсумку весняно-літньої кампанії і від того, де після неї пройде лінія фронту.
Варіант №3. Частковий експорт війни на територію Євросоюзу
Зважаючи на активну підтримку України багатьма країнами Європи, Путін розуміє, що повномасштабна війна з Європою йому "не по зубах". А от тримати Європу у напрузі завдяки дрібним диверсіям та дроновим ударам він цілком міг би. Тим більше, що в Кремлі майже впевнені: колишньої єдності серед країн НАТО вже немає. І в разі чого ні США, ні Туреччина не заступляться за прибалтів або фінів.
"Якщо Росія побачить, що реакції з боку НАТО немає, вони можуть бити по території Німеччини, по території інших країн Євросоюзу, де розташовані воєнні підприємства", – припустив Коваленко.
Але, знову ж таки, без додаткової мобілізації у цьому випадку Росії ніяк не обійтися. Вона не зможе воювати на два фронти тим армійським складом, який має зараз.
"Лише на найманцях Росія війну на два фронти не вивезе", - зауважив керівник ЦПД.
Крім того, вирішальне значення також матиме стан російської економіки, який буде на той момент.
- Україна бере Крим у "логістичну облогу" та повертає контроль над півостровом: ISW пояснив нову стратегію
- Жахливий удар росіян по зупинці в Запоріжжі: є загиблі, серед поранених - діти (фото, відео)
- Поразка Росії може стати новим викликом для ЄС: чому Європа боїться завершення війни в Україні — The Telegraph
Отже нині Путін стоїть на роздоріжжі, і до завершення літнього наступу він нічого не вирішуватиме і не обиратиме. Зараз його головна ціль, яка давно затьмарила йому очі — взяття всієї Донецької області під контроль РФ. Саме це нині в Кремлі оголосили стратегічною метою їхньої СВО. Хоча пам’ятається на початку повномасштабного вторгнення, до великих "обломів" на фронті, їхні цілі були масштабнішими та амбітнішими.
Нагадаємо, Європа тим часом гне свою лінію. Вже аніскільки не тушуючись, їхні політики та воєначальники заявляють, що Україна має ще повоювати кілька років — заради інтересів Європи.