Історія Києва значно давніша, ніж період Київської Русі. Археологічні дослідження, проведені ще у 1970-х роках, показали, що на території сучасної столиці люди жили задовго до формування відомого середньовічного міста. Про це розповів археолог, кандидат історичних наук Віталій Козюба.
Ключові відкриття були зроблені під час розкопок на Старокиївській горі та Подолі. За словами науковця, археологи виявили залишки житла, що датуються кінцем 5 - початком 6 століття.
"Крім того, там були знайдені певні артефакти, які відносяться до рубежу 5-6 століття. І цією знахідкою скористалися для того, щоб обґрунтувати таку дату початку Києва", - зазначає Козюба.
Проте йдеться не про місто у звичному розумінні. Тоді це були лише перші осередки заселення, які згодом сформували міське середовище. До таких центрів належать не лише Старокиївська гора і Поділ, а й Замкова гора.
Водночас історія заселення цієї території сягає ще глибше. Наприклад, відома Кирилівська стоянка свідчить, що люди жили тут приблизно 20 тисяч років тому. Проте для визначення віку міста важливим є не просто факт давнього проживання, а безперервність заселення.
"Фактично в кожному столітті є археологічні пам'ятки, які існували в цей час", - підкреслює археолог.
Окрім традиційної версії про 6 століття, існує й інша, заснована на методі дендрохронології. Вона дає значно точнішу дату - 887 рік. Саме тоді, за підрахунками річних кілець деревини, був зведений найдавніший знайдений зруб на Подолі, зокрема в районі Житнього ринку.
"Під час розкопок на Житньому ринку на Подолі по кількості кілець на дереві було встановлено, що Київ заснований у 887 році", - пояснює Козюба.
Втім, навіть ця дата не є остаточною. Археологи виявили під зрубом ще глибші культурні шари, що свідчать: люди жили тут раніше. За оцінками дослідників, до цієї дати можна додати ще щонайменше кілька десятиліть.
"Ці міркування свідчать, що Поділ з'явився раніше, ніж в 887 році", - підсумовує науковець.
Попри значні досягнення, повністю дослідити найдавніші шари Києва поки неможливо. Причиною є високий рівень ґрунтових вод, який значно ускладнює археологічні роботи.
"Навіть коли там будували метро, їм доводилось відкачувати воду. А зараз, коли побудували метро, ця труба стала своєрідною греблею, яка підняла рівень ґрунтових вод", - пояснює Козюба.
Тому історія Києва залишається відкритою для нових відкриттів. Уже зараз зрозуміло: місто має значно глибші корені, ніж вважалося раніше, а археологія лише поступово відкриває ці шари минулого.
Раніше ми писали про забуту правду 12 століття: перша згадка України і що вона означала.
