В Україні вже у квітні 2026 року вартість дизельного пального на заправках може досягти позначки у 100 гривень за літр. Такий сценарій стає дедалі реальнішим, хоча нестачі пального на АЗС експерти не очікують.
Про це заявив керівник Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. За його оцінками, сукупність логістичних витрат, операційних витрат мереж та мінімальної маржі формує передумови для того, щоб ціна дизеля на рівні 100 гривень перестала бути гіпотетичною.
Куюн наголосив, що подорожчання не буде миттєвим, однак тенденція зростання простежується не лише в Україні. За його словами, у низці європейських країн уже фіксують випадки відсутності пального на окремих АЗС, а в країнах Азії ситуація ще складніша - там спостерігаються черги та дефіцит.
На відміну від дизеля, бензин дорожчає повільніше. Світові котирування на нього зростають менш агресивно, а українські компанії мають сформовані запаси, що стримує темпи підвищення цін.
Нагадаємо, у березні вартість пального в Україні різко пішла вгору на тлі турбулентності на світовому енергетичному ринку, спричиненої подіями на Близькому Сході.
Щоб пом’якшити фінансовий тиск на населення, уряд запровадив програму кешбеку на пальне. Вона передбачає часткову компенсацію витрат: 15% для дизеля, 10% для бензину та 5% для автогазу. Отримані кошти можна спрямувати на оплату комунальних послуг, придбання українських продуктів, книжок, ліків або перерахувати на підтримку українських військових.
- Жахливий удар росіян по зупинці в Запоріжжі: є загиблі, серед поранених - діти (фото, відео)
- Поразка Росії може стати новим викликом для ЄС: чому Європа боїться завершення війни в Україні — The Telegraph
- Капітуляція чи шлях до дипломатії з агресором: Зеленський заявив про готовність заморозити лінію фронту
До слова, українців уже цього літа можуть очікувати нові рахунки за світло - тариф здатен зрости приблизно на чверть. Це частина зобов’язань, які держава взяла перед МВФ, адже нинішня ціна електроенергії не покриває реальних витрат, і різницю вимушено компенсують державні енергокомпанії.
Така модель робить систему вразливою, тому міжнародні партнери наполягають на поступовому переході до економічно обґрунтованих тарифів.