Нові "фаворити" Брюсселя можуть відтіснити Україну у черзі на вступ до ЄС: про які країни йдеться

У Євросоюзі посилюються внутрішні сумніви щодо швидкого прийняття нових членів зі Східної Європи. Фінансові та політичні ризики стали ключовими аргументами для частини держав-членів, що стримують процес розширення.

Про це пише Politico з посиланням на власні дипломатичні джерела.

Усі 13 країн, що вступили до ЄС після 2004 року, досі залишаються нетто-отримувачами - вони отримують із бюджету більше, ніж вносять. Така ж ситуація очікується і з нинішніми кандидатами, серед яких Україна, Молдова, Албанія, Сербія та Чорногорія.

Оскільки внески до бюджету ЄС прив’язані до розміру економіки, вступ менш заможних держав означатиме додаткове навантаження на платників із багатших країн. Це робить розширення менш привабливим для тих, хто вже зараз фінансує більшу частину спільного бюджету.

Побоювання щодо демократії

Окрім грошей, у ЄС зростає занепокоєння щодо дотримання демократичних стандартів у країнах-кандидатах. Три дипломати, знайомі з перебігом дискусій, зазначили, що уряди деяких членів ЄС побоюються повторення сценаріїв, подібних до Угорщини чи Словаччини, де після вступу до блоку відбулися відкатні процеси у сфері свободи слова та незалежності судів.

Один із дипломатів прямо заявив, що ЄС не хоче опинитися в ситуації, коли через 10–15 років у нових країнах при владі з’являться лідери, які блокуватимуть рішення Союзу або підриватимуть його цінності.

Ісландія та Норвегія - інша історія

На тлі скепсису щодо східних кандидатів, багаті країни з усталеними інститутами, зокрема Ісландія та Норвегія, розглядаються як потенційні "ідеальні" нові члени.

Обидві держави входять до десятки найбагатших у світі за ВВП на душу населення та вже інтегровані в європейський ринок через ЄЕЗ. За оцінками європейських чиновників, їхня готовність до членства сягає 80%, і процес вступу міг би пройти "дуже швидко", якби вони самі цього захотіли.

Україна та інші кандидати: шлях буде довшим

На цьому тлі Україна та інші країни регіону стикаються з подвійним бар’єром - економічним і політичним. Прогнозоване 132-ге місце України у світі за ВВП на душу населення у 2026 році лише підсилює аргументи тих, хто виступає за обережність.

Нагадаємо, шантаж України обернувся мільярдними втратами: ЄС заморозив фінансування для Угорщини.