Страшна знахідка науковців у Сахарі: чому навіть верблюди обходять це місце

У найбільшій пустелі світу Сахарі археологи виявили таємничу знахідку, яка збила їх з пантелику. Знахідка була виявлена на території пустелі Тенере, яка є найгарячішим місцем Сахари. Це місце зазвичай обминають каравани, і навіть верблюди виказують непокору, коли їх намагаються провести через Тенере.

Про що саме йдеться, і чому знахідка так спантеличила археологів, розповідає IFLScience.

Тенере, яку нерідко називають пустелею у пустелі за її гарячий норов, знаходиться і нігерійській частині Сахари. Це місце воліють обминати навіть люди, які народилися в суворому африканському кліматі. Тут круглий рік лютують виснажливі піщані бурі, а повітря розжарюється до 49 градусів. 

Але саме в цій суворій місцині археологи знайшли кладовище, на якому ховали людей ще в доісторичні часи. Воно має назву Гоберо. Причому на одному місці знайдені поховання двох різних груп людей, які належать до різних епох і культур. загалом науковці виявили там близько двох сотень людських скелетів. Але навіщо людям, які мешкають за сотні кілометрів від цього місця, абсолютно позбавленого життя, доставляти туди своїх покійників, щоб там їх поховати під нашаруваннями піску?

Пустеля була там не завжди

Як свідчать результати розкопок, проведених групою палеонтологів під керівництвом Пола Серено із Чиказького університету, на цьому кладовищі ховали своїх покійників киффійці, які жили тут за 8 тисяч років до нашої ери. А згодом на тому ж природному пагорбі знаходили місце вічного спокою тенерійці, які прийшли сюди через тисячоліття.

Наука дає цьому пояснення. Річ у тім, що територія Сахари не завжди була піщаною пустелею, в якій знайти верблюжу колючку — це вже неабияка удача. Колись це була зелена і квітуча місцина, в якій вирувало життя. Про це, зокрема, свідчать кістки великих тварин, що зазвичай живуть у воді або поблизу неї. Тут водилися крокодили, бегемоти і здоровенні соми. Археологи нерідко знаходять рештки цих тварин під пісками пустелі. І якщо ще якось можна припустити, що люди спеціально везли своїх покійників саме в це місце, виконуючи якийсь магічний ритуал, то гіпопотами точно не волокли туші своїх померлих родичів світ за очі, щоб там їх залишити.

Тобто ця місцина колись мала багато води, а також розкішну флору і фауну. Не дивно, що люди облюбували там собі місце для проживання. Але який природний катаклізм зробив цю землю посушливою і пустельною?

Природний цикл, що триває упродовж тисячоліть

Учені пояснюють це тим, що територія Сахари перебуває під впливом циклічної прецесії земної осі. Іншими словами Земля змінює свій нахил, і тоді вологі мусони змінюють свій напрям, прямуючи углиб африканського континенту. Тоді там починається епоха дощів, і сухий спекотний клімат змінюється на теплий та вологий. Під впливом таких змін з’являється рослинність, у западинах утворюються водойми з прісною водою, які заселяють дрібні та великі тварини. 

Цей життєвий цикл становить 21 тисячу років. За історичними вимірами — це одна мить. Ну, а за вимірами людського життя одна цивілізація встигає замінити іншу. Так от, у період між 10 і 5 тисячами років до нашої ери тут вирувало життя. І воно неодмінно сюди повернеться приблизно через 15 тисяч років. Тоді Сахара знову стане зеленою.

Та все ж, чому верблюди бояться сюди заходити?

Це не має під собою ніякого містичного підґрунтя, кажуть науковці. Адже нині пустеля Тенере — це палюче сонце, повна відсутність води і доріг та гігантські бархани піску. Навіть маючи з собою запаси води та провізії, там можна провалитись у пісок і вже не вибратися звідти. Тварини відчувають це інстинктивно, тому й воліють обминати це смертельно небезпечне місце.

Нагадаємо, через війну в Україні у Чорному морі катастрофічно скорочується популяція дельфінів, а незабаром там і взагалі може зникнути життя.