Попри гучні заяви країн Європейського Союзу про необхідність посилення тиску на РФ, на практиці все виявилося дещо інакше. Наразі окремі європейські столиці відмовляються підтримувати обмеження, які можуть завдати відчутних збитків їхнім національним компаніям, що продовжують працювати або мають економічні інтереси, пов'язані з Росією.
Про це повідомляє видання Financial Times із посиланням на джерела серед європейських дипломатів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз послідовно ухвалював санкційні пакети, покликані скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни. Однак, за словами п'ятьох дипломатів, які були безпосередніми учасниками переговорів, дедалі більше європейських столиць демонструють небажання погоджуватися на нові обмеження, якщо вони завдаватимуть збитків національному бізнесу.
Для затвердження санкційних рішень у Євросоюзі необхідна підтримка всіх 27 країн-членів. Відтак, аби заблокувати ухвалення нового пакета санкцій, достатньо незгоди навіть кількох держав. Минулого тижня представники країн ЄС чотири дні поспіль проводили переговори у Брюсселі, однак досягти компромісу їм так і не вдалося. Додаткову обережність під час ухвалення нових політично чутливих рішень держави проявляють і через розмови про можливі мирні переговори.
"За столом переговорів моральний імператив діє все менше і менше. Столиці всіх країн погоджуються на жорстку риторику та розмови про солідарність, але потім усе це розчиняється", — зазначив один зі співрозмовників.
Черговий санкційний пакет передбачає нові обмеження щодо російського експорту, фінансового сектору та механізму збереження цінової стелі на російську нафту, що має зменшити доходи Москви від експорту енергоносіїв. Водночас реалізація цих ініціатив опинилася під загрозою через вимоги окремих держав. За словами дипломатів, такого масштабного спротиву новим санкціям у ЄС ще не було.
Найжорсткішу позицію займає Греція. Наразі Афіни відмовляються підтримувати весь пакет санкцій. Нові обмеження країна підтримає лише в разі, якщо їй буде дозволено й надалі перевозити російський скраплений природний газ до третіх країн. У грецькому уряді наголошують, що запропоновані обмеження можуть серйозно вдарити по судноплавному бізнесу підприємця Джорджа Прокопіу. Там також підкреслюють, що санкційна політика повинна завдавати більшої шкоди Росії, ніж економікам країн Євросоюзу.
Висловили застереження й Португалія та Німеччина. Обидві країни виступають за скасування заборони на імпорт російської риби, пояснюючи це потребою захистити власну рибопереробну галузь.
Франція та Італія наполягають на пом'якшенні правил щодо видачі віз російським військовим, які брали участь у війні проти України. Водночас Австрія прагне компенсувати банку "Райффайзен" штраф, накладений російською владою, за рахунок розблокування російських активів на суму 2 млрд євро.
Невдоволення санкційною політикою дедалі частіше висловлюють і великі європейські компанії. Данська Carlsberg та фінська Fortum уже втратили мільярди євро після виходу з російського ринку та конфіскації своїх активів. Через це країни, бізнес яких уже зазнав значних збитків, дедалі частіше звинувачують партнерів у захисті власних корпоративних інтересів.
"Є певні держави-члени, які не припинили ділові відносини з Росією у 2022-му та 2023-му роках. Незручна правда для цих столиць полягає в тому, що зараз санкції починають бити саме по тих секторах, які досі залишаються основними джерелами російських доходів", — пояснило одне з джерел видання.
Обговорення нового пакета санкцій відбувається одночасно з посиленням українських ударів по військовій та промисловій інфраструктурі в тилових регіонах Росії. Зокрема, йдеться про атаки на Москву та ключові російські нафтопереробні підприємства. Західні союзники розраховують, що поєднання економічного тиску та військових невдач змусить Кремль погодитися на мирні переговори.
За словами дипломатів, готовність окремих країн Євросоюзу підтримати нові санкційні обмеження багато в чому визначається тим, чи розглядають вони Росію як безпосередню загрозу для власної безпеки. Саме різниця в оцінках рівня цієї небезпеки дедалі частіше стає причиною розбіжностей між державами-членами та ускладнює вироблення спільної позиції щодо подальшого санкційного тиску на Москву.
Нагадаємо, у Білому домі занервували через нові санкції проти РФ. Стало відомо, чому адміністрація Дональда Трампа побоюється нових обмежень для Москви.
