Російська армія, яка веде повномасштабну війну проти України з 2022 року, зазнала докорінних трансформацій. Сьогодні сили агресора демонструють значно вищу швидкість навчання та впровадження інновацій порівняно з початком вторгнення.

Про це повідомляє видання Forbes.

"Чим довше триває війна, тим краще й швидше росіяни вчаться", - зазначає австралійський генерал-майор у відставці Мік Раян.

Експерти наголошують, що здатність масштабної військової машини РФ системно аналізувати помилки та масштабувати отриманий досвід на всі ланки армії може виявитися небезпечнішою за будь-який окремий вид озброєння.

Нова тактика: центр Рубікон проти українського тилу

Ключовим елементом нової системи адаптації окупантів стало створення у серпні 2024 року Центру передових безпілотних технологій Рубікон. За даними аналітиків Роба Лі та Дмитра Путяти, ця структура була сформована для швидкого подолання бюрократії та оперативного поширення технологічних новинок на фронті.

На відміну від звичайних підрозділів, Рубікон фокусується не на безпосередній підтримці штурмів, а на системному полюванні в тилу (на глибині 10–40 км від лінії зіткнення). Головними цілями центру є:

• українські екіпажі безпілотників;
• комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ);
• логістичні вузли та маршрути постачання.

Вперше цю стратегію ворог випробував під час боїв у Курській області, після чого масштабував її на східний напрямок фронту. Зокрема, наприкінці 2025 року окупанти використовували ударні дрони середньої дальності, підключені до терміналів Starlink для ударів углиб українського тилу (до блокування доступу в лютому 2026 року).

Наслідки для фронту та оцінка військових

Нова модель ворога демонструє високу гнучкість. Дмитро Злуктенко, військовослужбовець українського 413-го полку БпС RAID, підтверджує, що Рубікон працює значно ефективніше за традиційну громіздку структуру армії РФ, і цей досвід росіяни намагатимуться впровадити повсюдно.

За словами Джонатана Ліпперта, президента організації Defense Tech for Ukraine, протидія з боку Рубікона та новоствореної 50-ї бригади БпС суттєво відчутна: останніми місяцями приблизно половина перехоплених ними українських дронів середньої дальності припала на системи Hornet.

Ефективність ворожих безпілотників уже критично впливає на українську логістику. Командир мінометної батареї 92-ї бригади Анатолій Ткаченко змальовує складну ситуацію на передовій:

"З зоною ураження в 20 кілометрів організувати логістику практично неможливо. Піхота проходить пішки 30 кілометрів. Мінометні розрахунки та оператори дронів - від 10 до 15 кілометрів".

Водночас Ткаченко зауважує, що новітні можливості ворога, як-от автономні дрони Молнія, наразі розподілені по фронту нерівномірно, оскільки його підрозділ із ними ще не стикався.

Головний висновок

Війна дронів перейшла на етап інтелектуальних та інституційних перегонів. Як підсумовує Forbes, фінальна перевага у цьому протистоянні належатиме тій стороні, яка зуміє швидше та ефективніше перетворити поодинокі технологічні інновації на чітку державну та військову систему, перш ніж характер бойових дій знову зазнає змін.

Нагадаємо, росіяни знову можуть перехопити ініціативу у війні: Сирський зробив тривожне попередження.