Українці накопичили велетенські борги за комуналку. За приблизними підрахунками сумарний борг побутових споживачів уже перевищив 100 мільярдів гривень. Деякі боржники сподіваються, що комунальники спишуть те, що вони завинили. Але це не так. Комунальні борги нікому автоматично не списують. Та все ж є декілька категорій споживачів, яким можуть скасувати заборговане.
Хто може розраховувати на списання комунальних боргів, та як довести своє право на це, розповідає hospodar.
В Україні не існує механізму автоматичного анулювання заборгованості за житлово-комунальні послуги. Водночас законодавство передбачає низку випадків, коли нарахування можуть бути переглянуті або зменшені.
Насамперед це стосується власників житла, яке постраждало або було повністю знищене внаслідок військових дій. Причому факт пошкодження житла треба підтвердити через органи місцевого самоврядування або електронні сервіси держави. Тоді окремі комунальні платежі можуть бути призупинені.
Окремий порядок діє і для громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій. У таких населених пунктах нарахування за значну частину комунальних послуг, як правило, не здійснюється.
Також закон дозволяє скоригувати окремі платежі власникам нерухомості, яка фактично не використовується понад місяць. Якщо у квартирі чи будинку ніхто не проживає більше 30 днів, можна звернутись із заявою про перерахунок.
У таких випадках допускається зменшення або скасування плати за водопостачання, газопостачання, електроенергію та послуги з вивезення побутових відходів. Водночас витрати на опалення та утримання спільного майна будинку залишаються обов’язковими до сплати.
Юристи рекомендують навіть за тривалої відсутності мешканців регулярно подавати актуальні показники лічильників. Це допоможе уникнути розрахунків за середніми нормами та появи необґрунтованих боргів.
Крім того, українське законодавство встановлює строк позовної давності щодо стягнення комунальної заборгованості. Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, він становить три роки. Тобто під час судового розгляду компанія-постачальник зазвичай може вимагати стягнення боргу лише за останні три роки.
Однак існують винятки. Якщо споживач визнав наявність боргу, здійснив часткову оплату або підписав угоду про його реструктуризацію, перебіг строку позовної давності починається заново. Також важливо пам’ятати, що суд враховує цю норму лише за заявою самого боржника.
У разі накопичення значної заборгованості фахівці радять не відкладати вирішення питання та звертатися до постачальників послуг для оформлення реструктуризації. Зазвичай для цього необхідно надати паспорт, ідентифікаційний код, документи на житло та підтвердження рівня доходів. Після укладення відповідної угоди борг можна погашати частинами одночасно з оплатою поточних рахунків.
Варто враховувати й те, що борг за комунальні послуги понад 680 гривень може стати підставою для припинення виплати житлової субсидії. Водночас після оформлення реструктуризації право на державну допомогу можна поновити.
Ігнорування заборгованості здатне призвести до серйозніших наслідків. Після судового рішення виконавча служба має право накладати арешт на банківські рахунки, примусово стягувати кошти та вносити інформацію про боржника до Єдиного реєстру боржників.
Крім фінансових санкцій, наявність боргів може негативно впливати на кредитну репутацію людини, ускладнювати отримання нових позик і в окремих випадках спричиняти додаткові обмеження, зокрема під час виїзду за межі країни.
Нагадаємо, у Києві самотнього пенсіонера позбавили єдиного житла через великий борг за комуналку.
