Українцям був відведений п’ятирічний термін для оцифрування паперових трудових книжок. Відведений строк збіг 10 червня 2026 року. Однак мільйони громадян не встигли перевести свої трудові у цифровий формат. Основною причиною зриву цього процесу стала повномасштабна війна. В уряді пропонують продовжити оцифрування без встановлення будь-яких часових обмежень.
Про зрив строків оцифрування та його причини повідомила народна депутатка-"слуга" Ольга Василевська-Смаглюк.
Перехід до електронного обліку трудової діяльності в Україні виявився складнішим, ніж очікувалося. Завершити оцифрування трудових книжок до встановленого дедлайну — 10 червня 2026 року — не вдалося. Через це багатьох українців турбує питання, що буде з документами, дані з яких досі не внесені до електронного реєстру.
Терміни виявилися нереалістичними
Влада визнала неможливість завершити процес у визначені строки, повідомила Василевська-Смаглюк. Реформа передбачала створення єдиної цифрової бази трудової діяльності громадян, відмову від паперових книжок та спрощення процедур призначення пенсій і соціальних виплат.
Однак станом на травень 2026 року до системи було завантажено близько 11,4 мільйона електронних копій документів, тоді як значна частина інформації про трудовий стаж українців досі залишається у нецифровому форматі. Крім того, багато вже внесених записів потребують додаткової перевірки та уточнення.
Війна стала головною перепоною процесу
Суттєво загальмувала процес цифровізації повномасштабна війна. Через обстріли, евакуацію підприємств та окупацію окремих територій було втрачено чимало паперових архівів. У багатьох випадках документи залишилися на ТОТ або були знищені.
Через це підтвердити трудовий стаж працівників, які трудились на таких підприємствах, стало надзвичайно складно. Частина компаній припинила існування, а доступ до архівних матеріалів виявився неможливим. Додаткових труднощів додало масове переміщення громадян як по Україні, так і за її межами.
Проблеми виникли і з електронною системою
Проблеми пов’язані не лише з втратою документів. Багато громадян повідомляють про затримки під час розгляду завантажених через портал Пенсійного фонду скан-копій трудових книжок. Перевірка та внесення інформації до реєстру нерідко триває місяцями.
Особливо складною є ситуація для людей, чиї роботодавці давно ліквідували свої підприємства та не передали документацію до архівних установ. У таких випадках окремі періоди роботи можуть залишатися непідтвердженими, а Пенсійний фонд не завжди має можливість зарахувати їх без належних документальних доказів.
Які зміни пропонує держава
Щоб уникнути порушення прав громадян, Міністерство соціальної політики виступає за скасування жорстких часових рамок для завершення оцифрування. Пропонується дозволити Пенсійному фонду продовжувати наповнення реєстру й після червня 2026 року.
Наразі одним із ключових завдань залишається пошук механізмів підтвердження стажу для людей, чиї документи були втрачені або пошкоджені через воєнні дії. Від коректності цих даних залежить право громадян на своєчасне призначення пенсії та правильний розрахунок виплат.
Фактично ситуація показала, що реалізація масштабних цифрових проєктів під час війни потребує більш гнучких підходів. Водночас продовження термінів дає українцям і роботодавцям додатковий час для пошуку необхідних документів, виправлення неточностей у реєстрах та збереження повного трудового стажу.
Нагадаємо, є надія, що незабаром ситуація з відновленням документів, які залишились на окупованій території поліпшиться. Під час зустрічі українського омбудсмена Дмитра Лубінця з його новопризначеною російською колегою Яною Лантратовою посадовці домовились про відновлення обміну деякими документами між Україною та РФ. Йдеться, зокрема, про документи, які можуть підтвердити трудовий стаж громадян.
