Європейський Союз погодив нову жорстку міграційну реформу. Відповідно до досягнутих домовленостей, мігрантів, які отримали відмову в наданні притулку, зможуть направляти до спеціально створених центрів повернення за межами ЄС, а також утримувати під вартою протягом значно довшого періоду, ніж це дозволялося досі. Ба більше, нова політика блоку значно посилює міграційний контроль та дозволяє збір біометричних даних, проведення обшуків у житлі та навіть вилучення майна.
Про це повідомляє видання Politico.
Відповідна угода була досягнута буквально за кілька днів до запуску іншого етапу міграційної реформи, запланованого на 12 червня. Ухвалені рішення є частиною ширшої трансформації підходу ЄС до міграції. Брюссель прагне сконцентруватися на питанні прискореного видворення осіб, які не мають законних підстав залишатися в межах Союзу.
"З новими правилами ми маємо більше контролю над тим, хто може приїхати до ЄС, хто може залишитися і хто має покинути", — наголосив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер.
Відповідно до нової моделі, країни-члени ЄС отримають можливість відправляти осіб, яким відмовлено у захисті або винесено рішення про депортацію, до так званих “центрів повернення” за межами ЄС. Водночас такі центри можуть розташовуватися навіть у державах, з якими у депортованих немає жодних попередніх зв’язків. Зокрема, відомо, що відповідні угоди Євросоюз може укласти з Казахстаном, Узбекистаном, Руандою та Угандою.
Окремо реформа значно розширює терміни адміністративного утримання під вартою осіб, які очікують примусового повернення. Наразі максимальний строк сягає шести місяців. Однак відповідно до нового закону він може становити до двох років. Водночас у ЄС суттєво посилюють і заборони на повторний в’їзд до країн-членів. У більшості випадків їхній термін зросте до десяти років, а для осіб, яких вважають загрозою безпеці, може бути запроваджено фактично пожиттєве обмеження.
Передбачає документ і розширення інструментів контролю: йдеться про вилучення майна, збір біометричних даних і проведення обшуків у житлі.
Зазнає змін і судова процедура. Якщо раніше подання апеляції автоматично призупиняло депортацію, то тепер це правило скасовується. Кожен випадок розглядатиметься індивідуально, і лише суд вирішуватиме, чи потрібно зупиняти видворення.
Переважно нові положення запрацюють через рік після їхнього ухвалення. Однак механізм “центрів повернення” може бути запущений одразу. Це має особливе значення для країн, які просувають такі ініціативи, зокрема Німеччини та Нідерландів.
Відповідно до попередніх оцінок, реформа має суттєво підвищити ефективність виконання рішень про депортацію. Наразі цей показник у ЄС перебуває на рівні близько 29%. Реформа отримала широку підтримку серед цілого ряду країн, зокрема Швеції, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Данії та Греції.
Водночас правозахисні організації вже б’ють на сполох через такі нововведення. Особливо стурбовані активісти через ідею створення центрів повернення за межами ЄС. Понад 250 громадських об’єднань застерегли, що подібні механізми можуть фактично перетворитися на “офшорні в’язниці”, де мігранти зазнаватимуть утисків.
"Легалізація центрів повернення за межами ЄС, дозвіл на утримання неповнолітніх, обшуки вдома — арсенал ксенофобської ідеології тепер повний", — наголошує французька депутатка від "Зелених" Меліса Камара.
Водночас затвердження документу Європарламентом і країнами-членами очікується вже найближчими тижнями. У Брюсселі вважають, що це буде радше технічна процедура, оскільки ключові інституційні етапи на шляху до впровадження реформи вже фактично завершені.
Нагадаємо, Німеччина може припинити виплати українським біженцям. У партії Мерца назвали цю допомогу “великою помилкою”.
