Китай продовжує активно готуватися до потенційного ядерного протистояння. Зокрема, країна будує масштабну військово-інфраструктурну мережу у віддаленому пустельному регіоні Сіньцзян на північному заході країни. Йдеться про створення розгалуженої системи стартових майданчиків, укріплених бункерів і комунікаційних вузлів, розміщених у безпосередній близькості до ядерних шахт.
Про це повідомляє видання Reuters із посиланням на аналіз супутникових знімків.
Як зазначається у матеріалі, перелічені об’єкти ймовірно є частиною довгострокової стратегії держави, спрямованої на збереження здатності завдати удару у відповідь навіть у разі потенційного превентивного ураження ядерної інфраструктури.
Відповідно до супутникових даних, в районі ядерного шахтного поля Хамі зведено вже понад 80 бетонованих платформ. За оцінками аналітиків, вони можуть використовуватися для розгортання мобільних пускових систем міжконтинентальних балістичних ракет, а також елементів протиповітряної оборони.
Окрему увагу дослідників привернули три великі споруди восьмикутної форми. Фахівці припускають, що вони можуть виконувати функції центрів керування, вузлів супутникового зв’язку або систем радіоелектронної боротьби. Уся ця інфраструктура розгорнута на території площею в тисячі квадратних кілометрів.
“Ми бачимо, що ця інфраструктура зводиться у великих масштабах, охоплюючи тисячі квадратних кілометрів пустелі поза шахтними полями... йдеться про дуже суттєве зміцнення і диверсифікацію стратегічного ядерного стримування Китаю”, — заявив експерт гавайського аналітичного центру Pacific Forum Александр Нілл.
Такі висновки підтверджують і троє експертів із безпеки, які окремо вивчали отримані супутникові матеріали. На їхню думку, ключовим елементом китайської стратегії є забезпечення захисту віддалених ядерних об’єктів. Адже це цілком відповідає доктрині КНР щодо обмеженого, але надійного стримування, яка передбачає готовність до відповіді, а не завдання першого удару.
Відомо, що ракетний арсенал Китаю вже сьогодні здатний досягати будь-якої точки Сполучених Штатів. Водночас нова наземна інфраструктура покликана значно ускладнити знищення ядерного потенціалу в разі превентивного удару. Розосередження мобільних пускових установок між численними майданчиками робить їх виявлення та одночасне ураження значно складнішим, ніж у випадку стаціонарних шахт.
На думку аналітиків, високі темпи будівництва суттєво посилили здатність Китаю до завдання ядерного удару у відповідь. Також поява нових військових об’єктів сигналізує про подальше загострення стратегічного суперництва зі США.
Додатковим фактором напруження залишаються суперечки щодо Тайваню. Нещодавно Сі Цзіньпін попереджав Дональда Трампа, що неправильне управління цим конфліктом може призвести до небезпечної ескалації між двома державами.
Попри офіційно задекларовану політику “не застосовувати ядерну зброю першими”, західні дипломати застерігають, що Пекін може розглядати свій ядерний потенціал як інструмент стратегічного тиску. Передусім йдеться про стримування зовнішніх сил від участі у можливому конфлікті навколо Тайваню.
Нагадаємо, у НАТО вважають, що Росія планує розмістити балістичні ракети із ядерними боєзарядами на морському дні в арктичних водах.
