Росія загрузла у війні проти України настільки глибоко, що в європейських столицях знову заговорили про ризик ширшої ескалації. The Wall Street Journal пише, що дедалі більше урядовців у ЄС побоюються, що Володимир Путін може спробувати вирватися з глухого кута, перенісши конфлікт за межі України.
Європейські служби безпеки фіксують не підготовку до нападу, а зміну атмосфери: зростає кількість сигналів, що Кремль може перевірити міцність НАТО - від Балтії до арктичних територій. У гру додається ще один фактор: різкі заяви президента Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО та скорочення американської військової присутності в Європі. Це створює вікно вразливості, яке Москва може спробувати використати.
"Високопоставлені європейські чиновники побоюються, що Росія може побачити можливість для посилення своїх позицій у найближчі 12 місяців, оскільки нафтова криза, спричинена війною з Іраном, створить додаткові політичні потрясіння в Європі, підтримуючи ультраправі партії, які прагнуть відновлення закупівель російської нафти та газу і припинення допомоги Україні", – передає WSJ.
Путін між мобілізацією та ескалацією
За даними західних розвідок, російська армія щомісяця втрачає близько 35 тисяч військових - більше, ніж здатна поповнювати. Утримувати нинішній темп війни без нової хвилі мобілізації стає нереально. Але мобілізація - це політичний ризик, який Путіну потрібно чимось виправдати.
Голова європейської дипломатії Кая Каллас пояснює логіку Кремля так: якщо влада оголошує мобілізацію без видимих успіхів, це виглядає як визнання провалу. Тому Путін може спробувати підняти ставки, щоб створити привід для нового набору. Каллас попереджає, що це момент, коли ризик ескалації стає найвищим.
Попри втрати, Путін продовжує заявляти, що перемога близько, і не відмовляється від стратегічної мети - повного контролю над Україною та зміни силового балансу в Європі.
ЄС як головна мішень
У статті WSJ наголошується, що у російській логіці саме Європейський Союз - головний ворог, адже саме він забезпечує більшу частину підтримки України. Кремль прагне покарати ЄС або послабити його настільки, щоб він перестав бути чинником стримування.
Естонська розвідка визнає, що технічно Росія здатна провести нову мобілізацію, але це створить внутрішній тиск, який може мати непередбачувані наслідки. Директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін називає це "ризикованим рішенням для Путіна".
Німецький депутат Норберт Реттген додає, що спокуса розширити війну на країни НАТО може здаватися Кремлю виходом із тупика, але це означало б вступ у конфлікт із набагато сильнішим противником. І все ж він визнає, що Путін неодноразово демонстрував готовність до небезпечних кроків.
Нагадаємо, Білорусь заявила, що Україна атакувала її дронами: в ISW пояснили, що це може означати.
