Україна в останні роки дедалі більше відходила від класичної моделі парламентсько-президентської республіки. Хоча формально система влади не змінилася, але фактично, ігноруючи всі принципи розподілу влади, які прописані в Конституції України, ключові рішення концентрувалися в руках вузького кола людей навколо Офісу президента. І тепер ця модель, схоже, переживає власну масштабну кризу на тлі "Міндічґейту" та кримінальних підозр, які торкнулися Андрія Єрмака.
Політична конструкція, яку впродовж останніх років вибудовував президент Володимир Зеленський, базувалася на максимальній централізації влади. Реальний вплив парламенту, уряду та інших інституцій поступово відходив на другий план та виконував радше технічну функцію, тоді як ухвалення рішень дедалі більше зосереджувалося всередині Офісу президента та команди так званих "п’яти-шести менеджерів".
Саме ця вузька група людей фактично визначала внутрішню політику держави, кадрові рішення та ключові напрямки управління країною.
Однак після серії корупційних скандалів система почала давати серйозні тріщини. Частина людей із найближчого оточення влади отримала підозри у кримінальних провадженнях, а ситуація навколо глави ОП Андрія Єрмака стала одним із найбільших ударів по репутації всієї вертикалі.
На цьому тлі попередня модель управління, побудована на концентрації впливу в одному центрі, фактично опинилася під питанням.
Після низки гучних скандалів навколо найближчого оточення президента Володимира Зеленського українська влада фактично опинилася перед необхідністю перебудови всієї системи внутрішньої політики. Саме цим, як стверджує "Українська правда", пояснюється несподіване пожвавлення діалогу між Банковою та парламентом, а також серія зустрічей президента з лідерами фракцій, включно з опозицією, у намаганні повернути у політику "дух 2022 року" - періоду, коли різні політичні сили були змушені діяти більш консолідовано через повномасштабне вторгнення Росії.
Саме тому останнім часом президент активізував контакти не лише зі "Слугою народу", а й з опозиційними політиками, зокрема Петром Порошенком, Юлією Тимошенко та Дмитром Разумковим.
Однією з головних причин такого політичного переформатування називають необхідність ухвалення важливих рішень для отримання західного фінансування. Йдеться про закони, необхідні для співпраці з МВФ, реалізації програми Ukraine Facility та доступу до великого пакета європейської допомоги. Як зазначає видання, без внутрішньополітичного компромісу провести ці рішення через парламент буде дедалі складніше.
Водночас автори матеріалу зазначають, що на Банковій дедалі більше пов’язують політичні перспективи України із ситуацією на фронті. За словами співрозмовників видання у владі, в Офісі президента вважають, що за умови збереження нинішньої динаміки Україна може поступово перехоплювати ініціативу у війні.
Зокрема, у тексті описуються зміни у застосуванні безпілотників, системні удари по російській логістиці та нові підходи до ведення бойових дій. УП із посиланням на джерела в Міноборони та Силах безпілотних систем пише, що Україна вже кілька місяців поспіль завдає Росії більших втрат, ніж РФ встигає компенсувати мобілізацією.
На цьому тлі в команді Зеленського нібито з’явилося обережне переконання, що приблизно за пів року Росія може зіткнутися з серйозними проблемами ресурсного характеру та буде змушена перейти до предметних переговорів.
"Президент говорив, що є відчуття, що десь за пів року Росію можна довести до такого стану, що вона буде готова до переговорів", - цитує УП одного з учасників зустрічі Зеленського з депутатами.
Саме тому Банкова зараз намагається хоча б тимчасово стабілізувати внутрішню політичну ситуацію та мінімізувати конфлікти всередині парламенту.
За даними видання, ключову роль у новому форматі комунікації між президентом і парламентом тепер можуть отримати глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та голова ОП Кирило Буданов. Саме вони, як пише УП, дедалі активніше залучаються до перемовин із представниками різних політичних сил.
У матеріалі також наголошується, що після серії скандалів міжнародні партнери України почали уважніше оцінювати внутрішню стійкість влади. Саме тому для Зеленського зараз важливо продемонструвати, що українська політична система здатна працювати навіть в умовах кризи.
"Єдиною відповіддю зараз може бути внутрішнє єднання - показати європейцям, що тут усе працює як годинник", - цитує видання одного з високопосадовців.
Нагадаємо, Зеленський і Порошенко вперше за багато років зустрілися віч-на-віч.
