Потреба у мобілізації громадян в такому вигляді, як вона зараз існує, відпаде. Натомість усі, хто пройшов базову військову підготовку, будуть зараховані до резерву. Частина з них потрапить до оперативного резерву, за рахунок якого можна буде постійно поповнювати ЗСУ.

Такі новації містить законопроект "Про систему довгострокової військової служби та резерву", який передбачає створення нової моделі підготовки резервістів.

Автори ініціативи пропонують впровадити багаторівневу систему військової служби, яка має забезпечити формування постійного резерву підготовлених громадян. Це дозволить зробити механізм комплектування армії більш передбачуваним, мінімізувати потребу в "хаотичних" мобілізаційних заходах, а також знизити корупційні ризики та підвищити рівень довіри суспільства до державних інституцій, переконані ініціатори законопроекту.

Законопроєкт передбачає функціонування трьох окремих форматів служби:

• базової військової служби; 
• служби в активному резерві; 
• служби в оперативному резерві. 

Згідно з документом, базова військова служба триватиме один рік. Після її завершення громадян автоматично переводитимуть до активного резерву строком на п’ять років.

Для резервістів активного резерву пропонується запровадити щорічні навчальні збори тривалістю два тижні. Це допоможе підтримувати рівень підготовки громадян та забезпечувати їхню готовність до можливого залучення до складу ЗСУ у разі потреби.

Окремо законопроєкт передбачає трудові гарантії для працівників, яких викликатимуть на навчальні збори. Зокрема, за ними планують зберігати робоче місце, посаду та середню заробітну плату на період проходження підготовки.

Щодо оперативного резерву, то громадяни цієї категорії повинні будуть прибувати на збори за викликом у випадку загрози суверенітету чи територіальній цілісності Україна.

У прикінцевих положеннях документа також пропонують законодавчо закріпити гарантії для працівників, яких залучатимуть до навчальних зборів у межах активного резерву.

Крім того, у разі ухвалення законопроєкту Кабмін буде зобов’язаний протягом трьох місяців підготувати всі необхідні нормативні зміни для запуску нової системи. Зокрема, уряд має:

• розробити додаткові законодавчі механізми для реалізації реформи; 
• визначити порядок організації та проведення навчальних зборів; 
• узгодити урядові нормативні акти з новими положеннями; 
• забезпечити оновлення документів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. 

У пояснювальній записці до документа зазначено, що потреба у створенні довгострокового резерву пов’язана з затяжним характером війни та необхідністю мати постійний кадровий ресурс із підготовлених громадян.

Автор законопроєкту наголошує, що запропонована модель має законодавчо врегулювати систему резерву, зробити процес комплектування армії більш прогнозованим та зменшити критичну залежність обороноздатності країни від мобілізаційних кампаній.

У фінансово-економічному обґрунтуванні вказується, що впровадження нової моделі не вимагатиме додаткових витрат із державного бюджету. Надалі фінансування планують здійснювати за рахунок коштів, уже передбачених на потреби оборонної сфери.

Нагадаємо, в одному з українських міст різко посилили мобілізацію. Там створили нові групи оповіщення.