12 травня до Києва прибув генеральний директор Palantir Алекс Карп. Технологічна компанія Palantir спеціалізується на обробці даних та співпрацює, зокрема, з Пентагоном, ЦРУ та Імміграційною службою США (ICE). В українській столиці співзасновник Palantir зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та міністром оборони Михайлом Федоровим. Стало відомо, про що домовилися сторони.
Як зазначив Володимир Зеленський, Palantir є глобальною компанією з високим технологічним потенціалом, і між сторонами існують напрями взаємодії, які можуть посилити безпеку України, Сполучених Штатів та інших партнерів.
“Palantir — компанія глобальна, відома, потенціал високий, і точно є сфери, де можемо бути корисними одне одному, зміцнити захист України, Америки та наших партнерів”, — повідомив президент.
Український лідер додав, що під час розмови з Алексом Карпом обговорювали як оборонні технології, пов’язані з бойовими діями, так і цивільні цифрові рішення. За підсумками зустрічі сторони домовилися підтримувати постійний контакт між командами.
“Домовилися, що наші команди будуть на зв’язку”, — додав Зеленський, коментуючи перспективи співпраці.
Водночас Михайло Федоров пригадав, що саме Алекс Карп був одним із перших серед лідерів західного технологічного світу, хто підтримав Україну після повномасштабного вторгнення РФ. У червні 2022 року генеральний директор Palantir відвідав Україну. Тоді під час візиту до Києва він також зустрічався з Володимиром Зеленським та Михайлом Федоровим.
“Символічно, що Алекс став одним із перших CEO великих західних tech-компаній, хто особисто приїхав до Києва після початку повномасштабного вторгнення — у червні 2022 року — та підтримав Україну. Відтоді ми активно співпрацюємо”, — зазначив Федоров у Facebook.
Чому репутація Palantir є неоднозначною?
Компанія Palantir здобула доволі неоднозначну репутацію. Зокрема, Швейцарія відмовилася співпрацювати з компанією. Palantir пропонувала інтегрувати свої рішення у сферу охорони здоров’я, безпеки та боротьби з відмиванням коштів. Однак Швейцарія відмовилася від такої співпраці через недовіру. Влада країни вважає, що використання систем іноземної компанії, яка тісно співпрацює зі спецслужбами, є занадто ризикованим і може загрожувати витоком даних.
Схожа ситуація склалася й у Німеччині. Розробками Palantir у країні активно користуються у Баварії, Гессені та Північному Рейні-Вестфалії. Однак інтеграція цих рішень викликала скандал. У Німеччині занепокоєні наданням широкого, а за деякими оцінками — майже необмеженого доступу до баз даних поліції для координації пошукових систем. Зокрема, у берлінській НКО “Товариство за свободу і права” (GFF) вважають, що використання подібних технологій суперечить німецькій конституції, адже вони можуть бути використані для тотального стеження за населенням.
Водночас представниця найбільшого в Європі децентралізованого об’єднання хакерів Chaos Computer Club (CCC) Констанце Курц зазначає, що системи Palantir дозволяють об’єднувати дані, які зберігаються відокремлено, а поліція може використовувати їх для різних цілей.
“Вже лише з цієї причини автоматизований масовий аналіз не має стати повсякденною практикою поліції. Але підсумовані дані, крім того, потрапляють у навмисно непрозоре програмне забезпечення американської компанії Palantir, від якого поліція на довгі роки поставить себе у залежність”, — зазначає Курц.
Водночас на початку 2026 року розгорівся скандал, пов’язаний із Palantir і у Великій Британії. Технології компанії за сприяння скандального лорда Пітера Мандельсона були тісно інтегровані у критичну інфраструктуру країни — від ядерної зброї до медичних даних NHS. Однак з’ясувалося, що Пітер Мандельсон мав зв’язки зі скандальним американським фінансистом Джеффрі Епштейном, якого було засуджено за сексуальні злочини та експлуатацію неповнолітніх. Водночас у документах, пов’язаних із Джеффрі Епштейном, оприлюднених Міністерством юстиції США у 2025–2026 роках, згадується й ім’я одного із співзасновників Palantir, американського мільярдера Пітера Тіля.
Свого часу виник й скандал довкола використання технологій Palantir Ізраїлем у війні в секторі Гази. Ряд організацій із захисту прав людини та критиків стверджують, що технології компанії допомагають в “економіці геноциду”, беручи участь у процесах, які ведуть до загибелі цивільного населення.
Критикують діяльність Palantir і у США. Компанія співпрацює з Імміграційною службою США (ICE), яку широко критикують за жорстке поводження з мігрантами. Під час виступу на DealBook Summit глава Palantir Алекс Карп виправдовував методи ICE. Ба більше, СЕО компанії натякав на користь “легалізованих воєнних злочинів” для бізнесу.
Що відомо про співпрацю Palantir з Україною?
Слід зазначити, що Україна тісно співпрацює з Palantir не лише в оборонній сфері. Компанія уклала меморандуми з Мінекономіки, Міносвіти та Мінцифри.
“Представники ЗСУ з числа мобілізованих IT-фахівців побудували на базі спроможностей Palantir низку інструментів, які зараз активно використовують розвідувальні та аналітичні структури в більшості підрозділів Сил оборони”, — повідомляли у 2025 році в Міністерстві цифрової трансформації.
Водночас Мінекономіки співпрацює з технологічною компанією у гуманітарному розмінуванні для збору та аналізу даних щодо економічного, екологічного та соціального потенціалу територій.
“Система аналізує, які території варто розмінувати насамперед і який ефект це матиме на економіку і життя громад. Наприклад, у Харківській області ми визначили чотири пріоритетні ділянки для розмінування, враховуючи комбінований вплив таких факторів як ризик повторного обстрілу, розораність земель, економічну активність населення, кількість дітей, які ходять до школи в конкретних районах”, — розповідала у 2025 році тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко.
Укладено меморандум про співпрацю й із Міносвіти. Зокрема відомство користується платформою Palantir Foundry для моделювання мережі укриттів, оцінки можливостей організації підвезення дітей, а також аналізу матеріально-технічної бази навчальних закладів для облаштування кабінетів у межах реформи НУШ (Нова українська школа).
Крім того, система допомагає аналізувати осередки для викладання предмета “Захист України”, моделювати безпекову ситуацію та визначати рівні безпеки як окремих закладів освіти, так і територіальних громад загалом.
“Можливість інтеграції платформи в процеси аналізу успішності здобувачів освіти вивчається МОН, зокрема в межах проєкту “Мрія”. Наразі відбувається аналіз наборів даних про успішність та оцінка здатності на їх основі побудувати адекватний аналіз”, — повідомили у пресслужбі МОН.
Нагадаємо, у квітні компанія Palantir Technologies опублікувала в соцмережах пост, у якому виклала ідеї 22-пунктного маніфесту генерального директора Алекса Карпа. Цей пост викликав широку критику та навіть панічні настрої серед користувачів інтернету.
