07:35
09 травня
2026

Церковне свято 9 травня: не стрижіться, щоб не вкоротити вік, і бережіть гаманці від боргів

Церковне свято 9 травня: не стрижіться, щоб не вкоротити вік, і бережіть гаманці від боргів - today.ua
Оксана Гапончук
Редактор стрічки новин today.ua

9 травня за новим церковним календарем православні віряни вшановують одну з найшанованіших подій у християнській традиції - перенесення мощей святителя Миколай Чудотворець з міста Мири Лікійські до Барі. У народі це свято відоме як "Микола Теплий" або "Літній Миколай" і традиційно вважається днем особливої молитви за захист, здоров’я та добру дорогу.

Так, для українців святий Миколай Чудотворець є одним із найулюбленіших святих. Його вважають покровителем дітей, мандрівників, моряків, воїнів і всіх, хто потребує допомоги. Саме тому у вірян є два свята, що присвячені цьому святому. Одне з них відзначають взимку - 6 грудня у день смерті Святого Миколая, а інше навесні - у день перенесення його мощей з Мир Лікійських до Барі.

Що сталося 1087 року

Свято встановлене на згадку про події 1087 року. У той час територія Лікії, де зберігалися мощі святителя в місті Мири, опинилася під загрозою нападів і руйнувань. За церковним переданням, святий Миколай з’явився уві сні священнику в Барі та закликав перенести його мощі до безпечного місця.

Барійські моряки вирушили до Малої Азії та перевезли святиню до Італії. 9 травня за новим стилем (22 травня за юліанським календарем) мощі урочисто прибули до Барі, де згодом збудували величну Базиліка Святого Миколая. Вона залишається одним із головних центрів паломництва для християн з усього світу.

Перенесення мощей святого Миколая нагадує вірянам про силу віри, милосердя та небесного заступництва. Для багатьох українців це не лише церковна дата, а й день надії, коли особливо щиро моляться за благополуччя родини, успішну дорогу та мирне майбутнє.

Народні традиції

На Літнього Миколая люди традиційно йдуть до церкви, моляться за здоров’я та захист родини, допомагають близьким, займаються благодійністю та проводять час із сім’єю. Вважається, що добрі справи, зроблені 9 травня, повернуться людині сторицею. Ще б пак, Святий Миколай у народній свідомості є образом милосердя та безкорисливої допомоги. 

До Миколая Чудотворця звертаються з проханнями про:

  • захист у подорожах;
  • зцілення від хвороб;
  • допомогу дітям і родині;
  • підтримку у складних життєвих обставинах;
  • мир і безпеку для країни.

Віряни вважають, що молитва до святого цього дня має особливу силу.

У давнину на Миколая освячували воду, яку потім пили при хворобах, окроплювали нею будинки та господарство, щоб захистити від усього недоброго. 

Що сьогодні не можна робити

Хоча суворих заборон у це свято немає, у народній свідомості вважалося неприйнятним сваритися, вживати образливі слова, ледарювати, розпускати плітки, заздрити чи бажати зла іншим - усе це вважалося негідним духу дня святителя Миколая.

А от за народними повір'ями існує кілька заборон:

  • у період між Юрієвим днем і Літнім Миколаєм ні в якому разі не можна ставити огорожі - буде посуха;
  • не слід у цей день стригтися - щоб не "скоротити" здоров'я;
  • брати або давати гроші в борг - щоб не втратити достаток.

Гострі предмети потрібно використовувати обережно, щоб не поранитися.

Крім того, у давнину в цей день не купалися у водоймах - вода ще "небезпечна", а того, хто порушив заборону, могли "затягнути" міфічні сили. Тому купальний сезон відкривали вже після Літнього Миколая, коли ставало стабільно тепло.

Народні прикмети на 9 травня

В українській традиції день Миколи Теплого символізує остаточний прихід теплої пори року. Наші предки вірили, що після цього дня вже не буде сильних заморозків, а земля повністю готова до активних польових робіт.

З Миколою Теплим пов’язано чимало народних спостережень:

  • якщо цього дня йде дощ - очікують добрий урожай зернових;
  • гучне квакання жаб віщує щедрий врожай вівса;
  • якщо зацвіла вільха - настав час сіяти гречку;
  • тепла погода вважається знаком остаточного приходу літа.

До слова, за старим церковним календарем 9 травня вшановують пам’ять священномученика Василя. Він був єпископом міста Амасья (сучасна Туреччина), брав участь в Анкирському соборі 314 року та Новокесарійському соборі 320 року. За наказом імператора Ліцинія Василю за його християнську віру відрубали голову.

Нагадаємо, серпень 2026 року може подарувати унікальну пригоду тим, хто давно мріяв пожити серед мальовничих Альп і ще й отримати за це винагороду. Італійські вчені шукають добровольців для незвичного експерименту: учасникам забезпечать безкоштовне проживання, повне харчування та виплатять 400 євро за місяць життя на висоті понад 2300 метрів.