Системне мислення у дизайні — тренд, про який все частіше говорять у індустрії. Втім, це не той тренд, який про моду або щось швидкоплинне. В даному випадку це про надважливий підхід, який розглядає продукт як цілу екосистему та дозволяє поєднати емпатію до користувача з досягненням бізнес-цілей.
“Сучасний цифровий продукт існує як складна система, де кожне рішення впливає на взаємодію, бізнес-логіку, технічну архітектуру та майбутню масштабованість”, — каже Анастасія Рубежина, засновницька продукт-дизайнерка, яка понад сім років працює на рівні продуктового бачення і архітектури та спеціалізується на створенні складних B2B-рішень на перетині технологій, доменної логіки та системного UX. Останні кілька років вона розвиває YC-backed проєкти — стартапи, які пройшли відбір у Y Combinator, одного з найвідоміших у світі стартап-акселераторів та інвесторів ранньої стадії.
— Анастасіє, розкажіть, будь ласка, коли і як системне мислення стало однією з ваших ключових професійних компетенцій як продуктового дизайнера?
— Останні два роки я працюю в insurance, це страховий напрям — тобто все, що стосується страхових продуктів, сервісів та клієнтів зі сфери страхування. Як дизайнерка я з часом зрозуміла, що звичні методи не завжди відповідають складності сучасних продуктів. В UX та цифровому дизайні ми часто зосереджуємось на одному користувачі та його досвіді в моменті, але при цьому випускаємо з уваги ширший контекст: інших стейкхолдерів, середовище, у якому існує продукт, і людей, на яких він впливає, навіть якщо вони ним не користуються безпосередньо. Саме тому я звернулася до системного мислення — щоб знайти спосіб бачити цю ширшу картину й інтегрувати її у власну дизайнерську практику.
— Тобто в якийсь момент лінійного підходу виявилось недостатньо?
— Саме так. Системне мислення, на відміну від лінійного підходу, дозволяє бачити продукт не як набір ізольованих функцій, а як цілісну структуру, всі елементи якої є взаємопов’язаними та залежними один від одного. Працюючи системно, дизайнер аналізує не лише те, як користувач проходить певний шлях, а й те, як цей шлях пов’язаний з іншими сценаріями, ролями, обмеженнями, точками прийняття рішень і потенційними змінами у майбутньому. Так народжується дизайн, який перестає відгукуватись на окремий запит і перетворюється на інструмент стратегічного проєктування.
Саме на системному підході ґрунтується моя сьогоднішня діяльність. В компанії Strada, яка працює з AI-рішеннями для страхового ринку, я брала участь у створенні voice assistant platform — системи, яка використовується для автоматизації дзвінків і підтримки клієнтів. В ResiQuant, де я працюю зараз, я, з одного боку, залучена до розробки платформи та асистента для оцінювання ризиків за геолокацією, а з іншого — до автоматизації роботи андеррайтерів — фахівців у страхуванні, які ухвалюють рішення щодо страхового ризику. Це продукти, які розраховані на зростання, тож системний підхід в даному випадку набуває особливої ваги.
Я зосереджена на стратегічному лідерстві через структуру. Як Founding Product Designer я формую продуктове бачення, вибудовую процеси від ідеї до релізу та створюю системи, які масштабуються разом із бізнесом.
— А що означає масштабованість у дизайні? Здатність додавати нові функції або екрани?
— Не лише. Масштабованість у дизайні — це вміння ще на початковому етапі створити логіку та структуру, які в майбутньому — при розширенні команди, збільшенні кількості користувачів, появі нових інтеграцій та ринкових вимог — будуть здатні витримати це навантаження.
— А що за таких умов відбувається з продуктом, який був створений без системного бачення?
— Кожне нове оновлення для такого продукту створюватиме хаос. Чим більше оновлень — тим більше хаосу. Послідовний та цілісний розвиток можливий лише за умови правильно закладеної основи на старті. Це те, на що я звертаю особливу увагу, долучаючись до розвитку стартап-екосистеми як членкиня журі міжнародних технологічних подій, зокрема на UAtech Venture Night (Fall Series 2025), де я оцінювала та відбирала найкращі українські стартап-пітчі.
— Припустімо, нас читають дизайнери, які саме через це інтерв’ю вперше серйозно взаємодіють з темою системного мислення у продуктовому дизайні. Вони точно б оцінили пораду експертки, яка є членкинею однієї з найбільших у світі професійних асоціацій у сфері інженерії та технологій — Institute of Electrical and Electronics Engineers. Як інтегрувати метод системного мислення в професійну практику?
— Я впевнена, що все починається з прийняття. Як тільки ви приймаєте системний підхід за основу, ви одразу починаєте бачити те, що раніше було для вас невидимим. Наприклад, те, як речі взаємопов’язані між собою, та як вони розгортатимуться далі. Професійний досвід у продуктовому дизайні відіграє тут вирішальну роль. Лише практика дозволяє побачити, як невеликі на перший погляд рішення можуть впливати на продукт у довгостроковій перспективі. Досвідчений дизайнер розуміє, де потрібна гнучкість, а де — чітка структура; коли варто спростити інтерфейс, а коли — закласти основу для майбутніх складнощів.
Наостанок зазначу, що системне мислення змінює саму роль дизайнера в команді: відтепер він не просто виконавець візуальних рішень, а повноцінний учасник стратегічного діалогу між бізнесом, продуктом та технологіями.
