Температурні аномалії охоплюють світ: що відбувається з кліматом

Хвилі аномальної спеки можуть посилитися, а погодні катаклізми — почастішати. Науковці заявляють, що глобальне потепління виходить з-під контролю. Ба більше, невдовзі цей процес може стати незворотним.

Про це повідомляє видання Independent.

У 2026 році вчені зафіксували рекордне скорочення площі арктичного морського льоду у зимовий період. Науковці зазначають, що взимку зазвичай крижаний покрив зростає. Водночас, як зауважують дослідники, глобальний клімат суттєво залежить від стану арктичного льоду.

Справа в тому, що крига діє як дзеркало. Вона відбиває частину сонячної енергії назад у космос. Отож зменшення льоду в Арктиці посилює зростання температури океанів та змінює атмосферні процеси. Страждає й екосистема. Адже від стану крижаного покриву залежать арктичні види, такі як, зокрема, білі ведмеді та тюлені.

Цьогоріч у березні в деяких регіонах планети вже зафіксовано аномальну спеку. Від температурних рекордів на початку весни страждають США, Мексика, Австралія, Північна Африка та деякі країни Європи.

За словами кліматолога Максиміліано Еррери, такі аномалії є безпрецедентними.

"Це, безумовно, найекстремальніша хвиля спеки в історії світового клімату", – зазначив науковець.

Зокрема, метеорологічні служби зафіксували у США рекордне для березня зростання температури одразу у 16 штатах. У 27 населених пунктах країни температура зросла до рівня попередніх квітневих рекордів. У Мексиці фіксуються тисячі аналогічних аномалій. Подекуди температура перевищує навіть середні травневі показники.

Наймасштабніші ж аномалії спостерігаються в Азії. Тут фіксуються десятки тисяч місячних рекордів. Ба більше, нові рекорди подекуди перевищували попередні відразу на 17–19 градусів.

Аномалії спостерігаються й на протилежному полюсі планети. Проте тут, навпаки, відбулося рекордне зниження температури. В Антарктиді у березні зафіксовано мінус 76,4 градуса. На думку науковців, це також може бути наслідком глобальної кліматичної нестабільності.

У 2026 році наприкінці зими крижаний покрив в Арктиці сягав 14,29 млн квадратних кілометрів. Схожа ситуація була й у 2025 році. Водночас у 1981–2010 роках площа арктичної криги в аналогічний період зими в середньому була на 1,36 млн квадратних кілометрів більшою.

"Оскільки температура зростає, особливо в полярних регіонах, можливостей для формування льоду стає менше, і його площа загалом зменшується", – пояснюють науковці.

У підсумку через скорочення крижаного покриву в Арктиці влітку океани поглинають більше сонячної енергії. А це, у свою чергу, змінює циркуляцію атмосфери. Як наслідок, погодні катаклізми частішають.

Нагадаємо, кліматичні зміни загрожують світу дефіцитом продовольства. Отож на тлі глобального потепління одна з країн розпочала накопичувати запаси продовольства.