У затоплених печерах системи Абанда в Габоні, Центральна Африка, мешкає унікальна популяція карликових крокодилів (Osteolaemus tetraspis) з яскраво-помаранчевою шкірою. Дослідники вважають, що ці підземні "дракони" можуть бути на порозі формування нового виду.
Про це написало видання IFL Science.
Отож, карликові крокодили (Osteolaemus tetraspis) - це найдрібніші серед усіх видів крокодилів і вони зазвичай живуть у заболочених лісах Західної та Центральної Африки.
Однак у 2008 році дослідники вперше натрапили на групу карликових крокодилів, що пристосувалася до життя в печерах. Їх особливість - яскраво-помаранчева шкіра і це декілька років було великою загадкою для вчених, адже в умовах темряви тварини зазвичай бліднуть.
Як виявилось, незвичний колір зовсім не пов’язаний із генетичними мутаціями. Справа в тому, що луска печерних крокодилів постійно контактує з послідом кажанів, насиченим сечовиною. Саме це змінює її природний колір на вогняний відтінок.
Що ж стосується харчування підземних крокодилів, то вони чудово адаптувалися до дефіциту їжі. Вчені кажуть, що їхній раціон нині складається переважно з цвіркунів і кажанів, яких вони ловлять на дні печер або знімають зі стін. Незважаючи на обмежене середовище, печерна популяція має більшу масу тіла, ніж лісові родичі, завдяки стабільному джерелу харчування.
Вчені припускають, що печерні крокодили відкладають яйця біля входу в печери, а потім молодняк вирушає в темряву. Вважається, що після досягнення дорослого віку вони майже не залишають печери.
Генетичні відмінності між печерними та наземними крокодилами настільки значні, що вчені припускають можливість утворення нового виду. Водночас між популяціями зберігається незначний обмін генами, що може уповільнити цей процес.
Останні відвідування печер підтвердили, що популяція помаранчевих крокодилів зберігається й перебуває в доброму стані, залишаючись яскравим прикладом еволюційних змін у дії.
Нагадаємо, на Землі катастрофічно скорочуються запаси прісної води. Науковцям вдалося з’ясувати, куди вона зникає.
