На Дніпропетровщині вчені-ботаніки б'ють на сполох, адже там велику територію захопило дерево-окупант із США. Його назва - глекоплідник дводомний, але частіше його називають "залізним деревом". Це красива, витривала та дуже небезпечна для екосистеми українських степів рослина.
Про це пише сайт 056.ua з посиланням на доктора біологічних наук, завідувача відділу інтродукції та акліматизації ботанічного саду НАН України Андрія Новікова.
Отож, у природному парку "Орільський" вчені виявили масове розростання агресивного чужорідного дерева, яке витісняє місцеву флору та загрожує унікальним степовим екосистемам.
За словами Новікова, йдеться про понад 350 молодих дерев на досить обмеженій території, причому багато з них уже утворили щільні зарості. І хоча дерево виглядає декоративно, однак його плоди отруйні для всіх ссавців, а коренева система здатна "задушити" все живе навколо.
В чому небезпека "залізного дерева" (Gymnocladus dioicus):
- живе до 100 років, не боїться спеки чи забруднення;
- має токсичні плоди, які не їдять наші тварини. Справа в тому, що плоди містять токсичну сполуку - цитоцианін, яка вражає нервову систему ссавців;
- витісняє рідкісні трави, важливі для степу;
- зменшує біорізноманіття і порушує водний баланс.
Цікаво, що спершу Gymnocladus dioicus завезли до України з декоративною метою - висаджували у парках і скверах. Його обрали через гарну форму крони й ефектне листя, швидкий ріст та витривалість до міського середовища й шкідників.
Однак тепер воно виривається з-під контролю і самосійно з’являється навіть там, де раніше ніколи не росло.
"Це дерево висаджували у парках як частину "зеленого щита" - воно добре справлялося з загазованим повітрям. Та ніхто не очікував, що воно почне самовільно захоплювати дику природу", - пояснює ландшафтний дизайнер Віталій Панченко.
Колонізація українського степу залізним деревом може спричинити:
- зниження біорізноманіття - витіснення аборигенних видів;
- порушення водного балансу - корені висушують ґрунт;
- зменшення кормової бази для тварин - отруйні плоди та непридатне для випасу листя;
- ризик пожеж - через високу здатність дерева до виживання після вогню.
Вчені кажуть, що якщо зараз не втрутитись, невибагливий прибулець із Північної Америки може кардинально змінити українські ландшафти.
Таким чином, у найближчі місяці Національна академія наук України планує зібрати повні дані про поширення Gymnocladus dioicus і запропонувати законодавчі ініціативи щодо обмеження його використання.
"Вже є перший дзвіночок. Далі буде гірше, якщо ми зараз не зупинимо цю експансію", - каже академік Сергій Афонін.
До слова, у Каліфорнії закрили доступ до найвищого дерева у світі.
