Наша рідна галактика виявилася значно динамічнішою та неспокійнішою, ніж вважалося раніше. Науковці з'ясували, що диск Чумацького Шляху протягом мільярдів років поступово змінював свій нахил всередині велетенської хмари темної матерії.
Цей процес переорієнтації став наслідком давніх масштабних зіткнень із меншими галактиками. Нові дані не лише доповнюють картину бурхливого минулого нашої зоряної системи, а й пояснюють цілу низку її дивовижних аномалій, про що повідомляє видання Science Alert.
Астроном Кирило Батраков із Даремського університету у Великій Британії поділився деталями відкриття:
"Проєкт розпочався з дослідження швидкості обертання зоряного гало. Для мене було дещо несподівано виявити зв’язок між обертанням зоряного гало та переворотами диска, що відображає складну природу Чумацького Шляху та галактик загалом".
Щоб зрозуміти масштаб цього явища, варто уявити будову нашої галактики. Основна частина видимої матерії, включаючи зірки, газ, пил і планетні системи, зібрана у пласкому диску, який обертається вздовж спіральних рукавів. Проте сам диск оточений так званим зоряним гало - сферичною структурою з найдавніших світил. Усе це космічне господарство занурене в ще більшу "бульбашку" з невидимої темної матерії.
Перші натяки на незвичайну поведінку Чумацького Шляху надав супутник Gaia, який роками створює детальну карту руху зірок. Астрономи помітили, що світила на далеких околицях нашої галактики обертаються навколо центру набагато повільніше, ніж це мало б бути за розрахунками маси.
Шукаючи пояснення цієї загадки, дослідники звернулися до масштабного комп'ютерного моделювання під назвою Auriga. Науковці відтворили еволюцію галактик, схожих на нашу, від перших етапів існування Всесвіту. Симуляції чітко показали, що галактики із повільним обертанням зоряного гало майже завжди переживали потужні злиття у своєму далекому минулому.
Приблизно 10 мільярдів років тому Чумацький Шлях зіштовхнувся з карликовою галактикою, яку дослідники охрестили "ковбасою Геї" через її витягнуту форму. Це зіткнення створило колосальний гравітаційний імпульс. Поступово цей вплив змусив увесь галактичний диск нахилятися відносно гало з темної матерії.
Науковці наголошують, що мова йде саме про бічний нахил, а не про повний переворот. Кирило Батраков так пояснює цей ефект:
"Ми визначили перевертання диска як зміну його орієнтації більш ніж на 90 градусів, тобто весь Чумацький Шлях може "повернутися на бік", а не обов’язково "перевернутися догори ногами"! Загалом, перевертання може відбуватися як відносно поступовий нахил диска, доки він не досягне 90 градусів. Якщо ми подумаємо про те, як би виглядало перевертання диска для спостерігачів на Землі (якби ми змогли прожити достатньо довго, щоб побачити його від початку до кінця), то найбільшою зміною стало б нічне небо, оскільки нові сузір’я утворилися б у міру зміни положення зірок!".
Тому, нинішній вигляд нашого зоряного дому - це результат тривалої космічної драми, яка розгорталася протягом мільярдів років.
Ми також раніше розповідали: Сонце, яке обігріває нашу Землю та дає нам життя, зрештою стане причиною загибелі нашої планети. У цьому немає нічого надприродного, це — неминучий шлях, який проходить кожна зірка.
Оновлені наукові розрахунки свідчать, що приблизно через 1,8 мільярда років Сонце перейде до стадії червоного гіганта. Навіть якщо планета уникне поглинання, її поверхня стане непридатною для існування живих організмів.
