Українці роблять великий внесок у польську економіку. Більшість із них офіційно працевлаштовані. Вони сплачують усі необхідні внески до польського бюджету та пенсійної системи. А отже, їхнє повернення на батьківщину завдало би потужного удару по польській економіці.
Таку заяву зробила міністерка сім'ї, праці та соціальної політики Польщі Аґнєшка Дземянович-Бонк в ефірі польського суспільного мовника TVP Info.
Повернення українських біженців додому могло би серйозно позначитися на польській економіці, оскільки понад 70% із них працюють, а кошти, які держава спрямовує на їхню підтримку, повертаються до бюджету у значно більшому обсязі, каже польська міністерка.
За її словами, рівень зайнятості серед українців перевищує 70%, що практично відповідає показникам серед самих поляків. Вона наголосила, що українські громадяни глибоко залучені в економіку Польщі, сплачують податки та роблять внески до державних фондів.
Міністерка підкреслила, що масовий від'їзд українців із Польщі став би відчутною проблемою для економіки країни. Вона зазначила, що окремі представники правих політичних сил можуть виступати за такий сценарій, однак його наслідки були б украй негативними для держави.
"Якби ці люди зникли із Польщі, про що можливо мріють певні праві політики, то це був би значний удар для польської економіки", – зазначила чиновниця.
Дземянович-Бонк також заявила, що кожен злотий, витрачений польською владою на підтримку українських біженців, приносить бюджету приблизно чотири злотих завдяки податкам та соціальним внескам. За її словами, українці не лише забезпечують себе роботою, а й допомагають фінансувати пенсійну систему та наповнювати державну скарбницю.
Окремо чиновниця прокоментувала нещодавній напад на українську школярку в автобусі міста Бєльсько-Бяла. Вона переконана, що першопричиною подібних інцидентів є не присутність українців, а політична риторика окремих польських правих діячів, яка, на її думку, провокує розкол і зростання ворожості в суспільстві.
Вона наголосила, що об'єктом подібних нападок могла б стати будь-яка соціальна чи національна група, адже головною метою такої політики є пошук "ворога". Міністерка попередила, що подібні заяви вже мають небезпечні наслідки та закликала політиків припинити розпалювання ненависті.
Також Дземянович-Бонк різко відреагувала на висловлювання кандидата на посаду прем'єр-міністра від партії "Право і справедливість" Пшемислава Чарнека. На її переконання, його заяви мають проросійський характер і фактично повторюють кремлівські наративи.
Вона висловила думку, що, висуваючи Чарнека, керівництво "ПіС" просуває політика, який поширює російську пропаганду. Крім того, міністерка заявила, що сьогодні головна опозиційна сила дедалі більше переймає риторику ультраправого політика Ґжеґожа Брауна.
"Патріотизм – це не чіплятися до українських дівчаток в автобусі, не заклик до ЄС підтримувати Росію замість України. Маємо пам'ятати про польські державні інтереси. А вони полягають в тому, щоби утримати Росію подалі від наших кордонів і щоб Україна могла оборонятися від її атак", – підсумувала політикиня.
Водночас у Польщі фіксують збільшення кількості звернень українських громадян щодо злочинів, скоєних на ґрунті ненависті. За інформацією Головного управління поліції країни, за перше півріччя 2026 року українці подали 180 відповідних заяв, що приблизно на третину більше, ніж за аналогічні періоди попередніх років.
Нагадаємо, у Польщі підлітка побили і виштовхали з автобуса за те, що він розмовляв українською.
