У Євросоюзі заборонили знищувати одяг та взуття, що не були продані. Заборона набрала чинності з 19 липня. У такий спосіб влада ЄС хоче досягти двох цілей — скоротити шкідливі викиди, які спричиняє масова утилізація одягу, та знизити витрати на одяг для незаможних верств. Водночас нові правила викликали невдоволення у представників модної індустрії, які будуть змушені скорочувати обсяги виробництва, а також втрачати покупців своєї продукції.
Чому Європа пішла на такий крок, і що не влаштовує виробників, йдеться у публікації Deutsche Welle.
У країнах ЄС набула чинності заборона на утилізацію непроданих одягу та взуття. Відтепер великі компанії не можуть просто знищувати залишки товарів. Вони муситимуть спрямовувати їх на повторне використання, передавати благодійним організаціям або відправляти на переробку.
Нові вимоги, які почали діяти з 19 липня, запроваджені в межах Регламенту ЄС про екодизайн (ESPR).
Водночас документ передбачає низку винятків. Знищення продукції усе в окремих випадках допускається. Зокрема, це дозволено, коли одяг становить загрозу для безпеки людей, має суттєві пошкодження, забруднений або не придатний для переробки. Крім того, утилізація можлива, якщо благодійні організації в ЄС відмовилися прийняти запропоновані товари у визначений законодавством строк.
Чому ЄС запровадив таку заборону
Європейська комісія підрахувала, що лише процес утилізації непроданих товарів щороку супроводжується викидом близько 5,6 мільйона тонн вуглекислого газу. Такий обсяг можна порівняти з річними викидами приблизно двох-трьох мільйонів автомобілів.
Основна мета нововведень — продовжити життєвий цикл продукції та мінімізувати випадки, коли нові речі потрапляють на сміттєзвалища, не знайшовши покупців. За інформацією програми Tagesschau, лише у Німеччині протягом 2021 року було утилізовано близько 17 мільйонів повернутих одиниць одягу.
Європейське агентство з навколишнього середовища також повідомляє, що щороку на полігони в країнах ЄС вивозять до 600 тисяч тонн нового текстилю, який так і не був використаний. Це призводить до значних втрат ресурсів і негативно впливає на довкілля та клімат.
Отже, ця заборона є частиною масштабної екологічної політики Євросоюзу, яка передбачає збільшення терміну служби товарів, розвиток можливостей для ремонту, повторного використання та переробки, а також скорочення викидів парникових газів.
Покупці можуть отримати більше товарів за зниженими цінами
У Німецькому об'єднанні роздрібної торгівлі (HDE) вважають, що нові правила можуть мати позитивний ефект для споживачів. Зокрема, очікується збільшення кількості товарів, які продаватимуться зі значними знижками.
Експерти неоднозначно оцінюють нововведення
Водночас не всі учасники ринку взуття та одягу оцінюють таку новацію позитивно. Зокрема, представники Німецької асоціації текстильної та модної промисловості висловлюють сумніви щодо ефективності нових вимог. На їхню думку, законодавство створює додаткове адміністративне навантаження для бізнесу, але майже не впливає на ключову проблему індустрії моди, де стилі, тенденції і зрештою смаки змінюються із блискавичною швидкістю.
Експерт Йонас Штраке наголошує, що досягти реального екологічного ефекту можна лише за наявності розвиненої інфраструктури для збору, сортування та переробки текстильних виробів. Якщо такі механізми не працюватимуть належним чином, сама заборона, за його словами, ризикує залишитися лише формальністю.
"На жаль, у нинішньому вигляді закон не забезпечує реального розвитку економіки замкненого циклу", — зазначив фахівець.
Регламент ESPR почав діяти ще влітку 2024 року, однак саме з 19 липня 2026 року обмеження на знищення непроданого текстилю стали обов'язковими для великих компаній. Для підприємств середнього бізнесу Євросоюз передбачив довший перехідний період, який триватиме до 2030 року.
Нагадаємо,популярний український модельєр Андре Тан дав поради українським модницям, як можна виглядати розкішно і при цьому не витратити на одяг усі гроші світу.
