Українські міста опинилися у вкрай уразливому становищі перед масованими ракетними ударами РФ через гостру нестачу американських протиракетних комплексів Patriot. Постачання систем і перехоплювачів від західних партнерів практично заблоковано.
Головними причинами цього стали глобальний дефіцит через пряме військове зіткнення США з Іраном, а також критично повільні темпи виробництва на американських заводах. Хоча президент США Дональд Трамп заявив про намір дозволити Україні локалізувати виробництво ракет-перехоплювачів на своїй території, у Білому домі визнають, що цей процес триватиме роки.
Утім, як повідомляє The Wall Street Journal, Київ не чекає на допомогу, а розробив та вже впроваджує антикризовий план із 6 пунктів, щоб мінімізувати шкоду від "ракетного голоду".
1. Екстремальна економія та ручний режим Patriot
Україна кардинально змінила тактику використання дефіцитних американських комплексів. Замість відбиття комбінованих атак, ППО використовує Patriot виключно проти балістичних ракет. Крилаті ракети та далекобійні БПЛА переклали на плечі менш дефіцитних систем.
"Якщо за стандартами НАТО для гарантованого знищення однієї балістичної цілі випускають до трьох перехоплювачів, то ЗСУ змушені ризикувати й запускати лише один. Це знижує ймовірність збиття, але рятує арсенал", - зазанчає авіаційний експерт Валерій Романенко.
Через це командування ППО частково відмовилося від автоматичного режиму роботи комплексів. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що автоматика запрограмована на максимальний захист і випускає надто багато ракет по одній цілі, тому керування процесом перевели у "ручний" режим операторів-людей.
2. Удари по "серцю" ракетпрому РФ
Замість того, щоб збивати вже випущені ракети в небі, Україна намагається знищити їх ще на етапі виробництва. Останні далекобійні удари Сил оборони переорієнтовані з нафтобаз на російські військові заводи, що виготовляють ключові компоненти для зброї.
Для цього Київ застосовує крилаті ракети власного виробництва FP-5 Flamingo. Проте, за словами ракетного експерта Фабіана Хоффманна, їхня кількість наразі обмежена. Звичайні ж цивільні дрони-камікадзе, які ефективно палять російські НПЗ, мають занадто малу бойову частину і не здатні пробити укріплені залізобетонні бункери російських оборонних підприємств.
3. Децентралізація та "підземний" ВПК
Українська оборонка повністю пішла в підпілля у прямому сенсі цього слова. Виробництво озброєння розпорошене по всій країні та навіть за її межами, щоб Росія не могла знищити його одним ударом.
Одна з провідних компаній замаскувала свій головний цех під звичайний заміський будинок.
Частина українських ракет наразі збирається на потужностях у Великій Британії та Німеччині.
Найбільш критичні лінії виробництва в Україні перенесені в підземні бункери.
"Найкращий захист від балійстики - це бетон", - констатує Юрій Ігнат.
4. Вітчизняна альтернатива Patriot
Український бізнес екстрено розробляє заміну американському ППО. Вітчизняна оборонна компанія Fire Point створила власну систему протиракетної оборони, льотні випробування якої заплановані вже на це літо.
Паралельно розглядаються альтернативні системи від іноземних стартапів, зокрема дешеві протиракети від естонської компанії Frankenburg Technologies, проте вся ця зброя ще потребує часу для виходу на серійний ринок.
5. Повернення до укриттів
Психологічний фактор також змінився. Після чотирьох років повномасштабної війни українці частково ігнорували повітряні тривоги через високу ефективність ППО в минулому. Наразі ж усвідомлення дефіциту ракет змушує громадян знову суворо дотримуватися правил безпеки та спускатися в підземні сховища під час загрози балістики.
6. Примус Кремля до миру через збитки
Глобальна стратегія Києва 0 тримати фронт та завдати Росії настільки масштабних економічних і військових збитків у тилу, щоб змусити Кремль сісти за стіл переговорів.
Окремим компромісним сценарієм розглядається так зване "часткове перемир'я в повітрі": угода, за якої Росія припиняє бомбардувати українські міста та критичну інфраструктуру, а Україна натомість припиняє атаки на російські НПЗ та заводи.
Нагадаємо, Норвегія виділяє понад $300 млн на ППО України: кошти підуть на ракети для Patriot.
