На саміті НАТО в Анкарі українське питання може опинитися не в центрі уваги, як це було у попередні роки. Президент України Володимир Зеленський, за даними оглядача The Telegraph Оуена Меттьюза, не братиме участі у другому дні основного саміту та не виступатиме з промовою перед лідерами Альянсу.
Автор матеріалу вважає, що цьогоріч ситуація для Зеленського складається складніше, ніж раніше. Однією з причин називають бажання союзників не загострювати тему України, щоб не дратувати президента США Дональда Трампа.
НАТО зіткнулося з тиском одразу на кількох напрямках
За словами Меттьюза, саміт відбувається у момент, коли НАТО має справу з атакою одразу на три ключові опори: єдність, рішучість і безпеку.
Першим викликом він називає політику Дональда Трампа, який починає скорочувати військову присутність США в Європі, а також зменшувати обсяги озброєння та фінансування. Другим ударом є внутрішній розкол у самому Альянсі щодо того, як і в яких обсягах далі підтримувати Україну. Третім фактором залишається безпосередня загроза з боку Росії, зокрема повідомлення про можливу "провокацію" проти Польщі.
На думку автора, усі ці обставини створюють несприятливий фон для України та особисто для Зеленського, який прибуде на саміт.
"На відміну від початку війни, цього року Зеленський просить не озброєння, а грошей… Але грошей - не тільки на ведення війни, а й на підтримку зруйнованої української економіки - катастрофічно не вистачає", - зазначає він.
Підтримка України в Європі стає менш одностайною
Оглядач The Telegraph звертає увагу, що навіть серед країн, які раніше вважалися одними з найближчих союзників Києва, дедалі помітніше звучать обережніші заяви щодо подальшої допомоги.
Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск доручив міністрам оборони та закордонних справ бути обачними у заявах про нову фінансову підтримку України. Натомість Варшава, за його словами, має більше зосередитися на власних оборонних витратах.
Також у матеріалі згадуються позиції інших центральноєвропейських країн. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відмовився підтримати плани НАТО щодо масштабної фінансової та військової допомоги Україні, заявивши, що "Словаччина не оплачуватиме військові витрати України". Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, як пише автор, не підтримав кредит ЄС для України на 90 мільярдів євро та заблокував експорт чеських легких літаків до Києва. Окремо згадується і позиція нового прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра, який також виключив можливість озброєння України.
Чому питання грошей стає критичним
Меттьюз зазначає, що погіршення відносин України з частиною центральноєвропейських союзників відбувається у вкрай невдалий для Києва момент. Україна потребує не лише зброї, а й стабільного фінансування для продовження війни та підтримки економіки.
За його словами, формально країни НАТО мали б виділити Україні 70 мільярдів євро військової допомоги на 2026 рік і зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки у 2027 році. Однак автор вважає, що значна частина цієї суми не є новими грошима, а фактично складається з уже наявних або раніше запланованих механізмів фінансування.
"На папері члени НАТО мали виділити Україні 70 мільярдів євро військової допомоги на 2026 рік і "як мінімум еквівалентний рівень" підтримки у 2027 році. Але правда в тому, що ця сума здебільшого є перерозподілом існуючих коштів, а не новими грошима. 70 мільярдів євро об’єднують існуюче щорічне зобов’язання НАТО з фінансуванням, наданим у рамках кредиту ЄС, без будь-яких нових зобов’язань".
Українське питання можуть прибрати з головної сцени саміту
Ще одним тривожним сигналом для Києва оглядач називає повідомлення про те, що Зеленський не братиме участі в основному саміті НАТО наступного дня. Також він, на відміну від попередніх років, не виступить із промовою перед лідерами країн Альянсу.
"Натомість альянс вирішив тримати Зеленського та все українське питання осторонь, побоюючись роздратувати Трампа", - пише аналітик.
На думку автора, це може свідчити про послаблення єдності НАТО навколо України. А саме ця єдність залишається критично важливою для того, щоб Київ міг продовжувати опір російському наступу.
Трамп і Зеленський мають зустрітися окремо
Водночас Reuters повідомив, що президент США Дональд Трамп все ж планує зустрітися з Володимиром Зеленським під час візиту до Туреччини, де проходитиме саміт НАТО.
Очікується, що Трамп прибуде на саміт у вівторок, 7 липня. Спершу він має провести зустріч із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, який приймає саміт. Також у Білому домі повідомили про заплановану зустріч Трампа з президентом Сирії Ахмедом аль-Шараа та прес-конференцію.
За словами високопоставленого американського чиновника, який говорив із журналістами на умовах анонімності, зустріч Трампа із Зеленським має відбутися у середу, 8 липня. Головною темою розмови стане питання, "як ми можемо покласти край війні".
Фактично українська тема на саміті НАТО в Анкарі формально залишатиметься присутньою, але, за оцінкою The Telegraph, вже не матиме того центрального місця, яке займала у попередні роки.
Нагадаємо, Столтенберг заявив про стратегічну помилку Європи: що не так із обороною НАТО.
