В Україні минає 5 років з моменту відкриття ринку землі. Попри війну, яка припала на більший час функціонування ринку, операції купівлі-продажу продовжують здійснюватись, а середня ціна на землю за цей період зросла майже втричі.
Як змінилася вартість сільськогосподарських угідь, і що нині впливає на неї, йдеться в аналітичному огляді, здійсненому Центром досліджень продовольства та землекористування KSE, пише open4business.
За п'ять років після запуску ринку сільськогосподарських земель середня вартість одного гектара в Україні збільшилася майже втричі — приблизно з 30 тисяч до 87,9 тисячі гривень, йдеться у дослідженні.
Експерти підрахували, що з моменту відкриття ринку, яке відбулося 1 липня 2021 року, українці уклали понад 512,8 тисячі договорів купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Загальна площа проданих ділянок перевищила 1,154 мільйона гектарів, а сукупна вартість укладених угод сягнула 51,4 мільярда гривень.
У середньому за весь період один гектар землі продавався за 66,4 тисячі гривень. Водночас у 2026 році цей показник зріс до 87,9 тисячі гривень.
Аналітики звертають увагу, що номінальне триразове подорожчання не повністю відображає реальну динаміку. Якщо врахувати інфляцію, то реальна вартість сільськогосподарських земель збільшилася приблизно на чверть, що відповідає середньорічному приросту на рівні близько 4,6%.
Де земля найдорожча та найдешевша
Найвищі ціни на землю протягом п'яти років фіксувалися в західних та центральних регіонах країни. Лідером стала Івано-Франківська область, де середня вартість одного гектара становила 139 тисяч гривень. Далі розташувалися Львівська область із показником 123,4 тисячі гривень за гектар та Київська — 107,1 тисячі гривень.
Найдоступнішою земля залишалася у прифронтових і тимчасово окупованих регіонах. Зокрема, у Луганській області гектар у середньому коштував 24,9 тисячі гривень, у Херсонській — 30,5 тисячі гривень, а в Донецькій і Запорізькій областях — близько 37 тисяч гривень.
За обсягами земель, які змінили власників, перші позиції посідають Полтавська, Дніпропетровська та Харківська області. За п'ять років у Полтавській області було продано 107,6 тисячі гектарів, у Дніпропетровській — 94,8 тисячі гектарів, а в Харківській — 89,4 тисячі гектарів.
У дослідженні також наголошується, що після майже повної зупинки ринку навесні 2022 року, спричиненої закриттям доступу до державних реєстрів через повномасштабне вторгнення, активність поступово відновилася. Уже з другої половини 2023 року ринок повернувся до стабільної роботи.
Допуск юридичних осіб до купівлі землі кардинально ситуації на ринку не змінив
Окрему увагу автори приділили розширенню правил ринку, яке набуло чинності 1 січня 2024 року. Відтоді юридичні особи отримали право купувати до 10 тисяч гектарів землі. Попри численні побоювання щодо можливого різкого зростання попиту, очікуваного ажіотажу не сталося.
Як зазначають дослідники, після відкриття ринку для компаній кількість укладених угод та площі проданих земель збільшувалися поступово. Найвищу активність зафіксували в четвертому кварталі 2025 року, коли було оформлено майже 35 тисяч угод щодо приблизно 70 тисяч гектарів. Однак уже в першому кварталі 2026 року ринок повернувся до звичних показників — близько 26–28 тисяч договорів за квартал. На думку експертів, це свідчить про стабілізацію земельного ринку та прогнозовану поведінку як продавців, так і покупців.
