Українцям готують пенсійну реформу. Вона має докорінно змінити принцип нарахування страхової пенсії та зробити його більш справедливим. Концепція реформи вже готова. Передбачається, що внаслідок її реалізації пенсії українців загалом стануть вищими і переглядатимуть їх щороку. Але це не означає, що вони рік від року лише зростатимуть. Можливий і зворотний процес, за якого виплати можуть стати меншими.
Як відбуватиметься розрахунок пенсій, та які вузькі місця у цій концепції зауважують експерти, йдеться у публікації профільного видання napensii.
Запропонована концепція пенсійної реформи передбачає повне оновлення механізму обчислення пенсій. Основна ідея полягає у тому, щоб зробити систему більш справедливою та усунути дисбаланс, через який українці з однаковим трудовим стажем отримують різні пенсії лише тому, що оформили їх у різні роки.
Чому виникла потреба у реформі
Сьогодні під час призначення пенсії застосовується показник середньої заробітної плати за три роки, що передували виходу людини на пенсію. Оскільки цей показник постійно зростав, пенсіонери різних років опинилися у нерівних умовах.
Для прикладу, на початку 2000-х років при розрахунку пенсій використовували середню зарплату лише у кілька сотень гривень, тоді як зараз цей показник вимірюється вже десятками тисяч. Саме від нього залежав початковий розмір пенсії, який у подальшому лише індексувався.
Хоча щорічні індексації частково компенсують інфляцію, вони не усувають різницю між "старими" та "новими" пенсіями. Через це чимало українців, які пропрацювали 30–40 років і мають повний страховий стаж, отримують виплати, що не дотягують навіть до 5 тисяч гривень.
Із яких складових пропонують формувати пенсію
Автори концепції пропонують поділити пенсійну виплату на дві окремі частини - базову та страхову.
Базова пенсія має стати гарантованою державою сумою для всіх громадян, які досягли пенсійного віку та виконали вимоги щодо страхового стажу.
Попередньо пропонується встановити її на рівні близько 6 тисяч гривень. Передбачається, що пенсійні виплати не можуть бути нижчими за цей мінімум.
Страхову частину пропонують визначати за допомогою пенсійних балів.
За кожен рік страхового стажу людині нараховуватимуть певну кількість балів. Їхній обсяг залежатиме не від конкретної суми заробітної плати, а від співвідношення доходу працівника до середньої зарплати по країні.
Наприклад, якщо людина отримувала середню заробітну плату, їй нараховуватиметься стандартна кількість балів. У разі, якщо зарплата була вищою за середню, кількість балів також збільшуватиметься. Якщо ж дохід був нижчим, відповідно меншою буде і кількість накопичених балів.
Після виходу на пенсію всі набрані бали підсумують, а потім помножать на встановлену вартість одного бала. Саме так визначатиметься розмір страхової складової пенсії.
Однією з ключових переваг такого механізму називають те, що пенсійні бали не прив'язані до конкретної суми зарплати, яка з часом втрачає актуальність. Вони відображають місце доходу людини відносно середнього рівня оплати праці, тому не знецінюються так, як це відбувається із нинішньою системою.
Перерахунок пенсій торкнеться і нинішніх пенсіонерів
Концепція передбачає, що нові правила застосовуватимуться не лише до майбутніх пенсіонерів.
Для громадян, які вже отримують пенсію, також планують визначити пенсійні бали за весь період офіційної роботи. Це дозволить провести перерахунок виплат і скоротити розрив між пенсіями, призначеними у різні роки.
Як це може вплинути на виплати
Для наочності автори концепції наводять приклад людини, яка має 35 років страхового стажу та протягом трудового життя отримувала середню заробітну плату. Сьогодні її пенсія становить приблизно 3 800 гривень.
Після запровадження нової моделі планується, щоб пенсія за повного страхового стажу становила щонайменше 40% від середньої зарплати в країні. Якщо цей показник перевищуватиме 20 тисяч гривень, розмір пенсії може зрости більш ніж до 8 тисяч гривень.
Таким чином, людина, яка нині отримує 3 800 гривень, після перерахунку потенційно могла б розраховувати більш ніж на 8 тисяч гривень.
Все начебто виглядає оптимістично, але є кілька тривожних нюансів
Попри заявлені переваги реформи, запропонована модель містить кілька важливих особливостей.
Передусім пенсійні бали не є особистими накопиченнями громадянина. Вони лише використовуються для розрахунку страхової частини пенсії.
Крім того, вартість одного пенсійного бала пропонують переглядати щороку. Її визначатиме Кабінет Міністрів.
Також концепція вводить так званий коефіцієнт бюджетної спроможності. Якщо фінансові можливості державного бюджету будуть обмеженими, уряд зможе встановити нижчу вартість пенсійного бала. У такому разі відповідно зменшиться і розмір страхової складової пенсії.
Отже, фактично незмінною гарантією залишається лише базова частина пенсійної виплати. Водночас страхова складова безпосередньо залежатиме від вартості пенсійного бала, яку щороку визначатиме держава.
Розмір базової пенсії також викликає питання
За одним із варіантів вона має становити 6000 гривень. Втім є й інші пропозиції. Наприклад, прив’язати її до прожиткового мінімуму і відповідно щороку переглядати, як тільки зростатиме ПМ. Це було би логічніше, оскільки, поки концепцію розглянуть, схвалять, увібгають у закон та ухвалять його в парламенті, ті обіцяні 6 тисяч вже зовсім не виглядатимуть так принадливо. Інфляція нічого не залишить від гарантованого базового рівня.
Коли запровадять цю реформу
Як показує вітчизняний досвід, шлях від задуму до реалізації може пролягти крізь десятки років, а деколи й закінчується нічим. За найсприятливішого варіанту, поки концепція стане законопроектом, а згодом законопроект, після всіх дебатів і правок, перетвориться на закон, може пройти кілька років. Зрештою вже готовий, ухвалений Радою закон може не підписати президент.
Та якщо навіть усі ці етапи пройдуть відносно швидко, то за втілення такої реформи точно не візьмуться під час воєнного стану. А цей стан в Україні, схоже, надовго.
Нагадаємо, українці, яким виповнилося 65 років, мають право на підвищення пенсії.
