Поки російська влада звітувала про успішне перехоплення повітряних цілей 18 червня, дим над палаючим НПЗ та заблоковане авіасполучення в Москві продемонстрували зовсім іншу реальність. Удар по підприємству, яке тримає на собі 40% паливного балансу столичного хабу, став черговим доказом того, що хвалена протиповітряна оборона РФ дедалі частіше не встигає за викликами сучасної війни.

В DW розповіли, як саме українським дронам вдається проривати протиповітряний щит російської столиці.

Фактор технологій: фанера проти радарів

Українські розробники безпілотників зробили величезний технологічний крок уперед. Як пояснює авіаційний експерт і колишній офіцер Повітряних сил ЗСУ Анатолій Храпчинський, радянські та російські комплекси (зокрема Панцир-С1) створювалися для перехоплення великих металевих цілей типу крилатих ракет з високим рівнем відбиття радіолокаційного сигналу.

"Сучасні дрони часто виготовляються з композитних матеріалів, таких як пластик або фанера", - зазначає Храпчинський.

Через це БПЛА стають майже "невидимками" для російських радарів. Крім того, українські сили навчилися програмувати складні низьковисотні маршрути, які оминають відомі позиції ППО.

"Клаптикова ковдра" замість купола

Колись монолітна та багатошарова система оборони Москви зазнала серйозних змін через війну в Україні. Експерти виділяють три головні причини "дірявого" неба над РФ:

• Передислокація на фронт: Росія була змушена перекинути значну частину систем ППО на окуповані українські території. За словами Храпчинського, колись ешелонований захист перетворився на "клаптикову конструкцію".
• Проблеми з ресурсами: РФ відчуває дефіцит далекобійних комплексів С-300. З одного боку, санкції блокують постачання мікросхем, з іншого - Росія сама виснажила власні запаси, масовано використовуючи ракети С-300 для обстрілів українських міст.
• Неможливість щільного захисту через географію: засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв нагадує, що через гігантські розміри РФ створити суцільний купол над країною фізично неможливо. Ба більше, сама Москва з її щільною висотною забудовою заважає роботі радарів - дрони просто ховаються за хмарочосами.

Виснаження кількістю

Водночас Руслан Левієв закликає не вважати роботу російської ППО абсолютним провалом. За його оцінками, під час червневої атаки росіянам вдалося перехопити понад 90% цілей. Проте ключовою проблемою для РФ стає саме масштабність нальотів.

"Масові атаки дронів вимагають більше обладнання, ніж будь-яка галузь може забезпечити", - підкреслює аналітик.

Коли в бік міста летять десятки БПЛА, навіть кілька одиниць, що прорвалися, здатні паралізувати критичну інфраструктуру.

Військовий прецедент чи політичний ляпас

У Кремлі традиційно намагаються применшити масштаби руйнувань, а прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков обмежився черговою заявою про продовження так званої "СВО".

Проте аналітики впевнені, що головний ефект від таких атак - політичний та психологічний. Подібні інциденти демонструють пересічним росіянам вразливість столиці та нездатність влади гарантувати безпеку, що стає особливо чутливим чинником на тлі наближення вересневих виборів до Державної думи РФ.

Нагадаємо, у ніч на 18 червня низка дронів влучили по Московському НПЗ та пошкодили ТЦ Садовод, змусивши столичні аеропорти зупинити роботу й оголивши безсилля оборони перед другим за дві доби ударом по критично важливому паливному хабу.