У Польщі активно обговорюють матеріал британського видання The Telegraph, у якому йдеться про нібито попередження з боку США щодо можливих ризиків російських провокацій або навіть обмеженого вторгнення на польську територію. Публікація викликала широкий резонанс, адже в ній описано кілька сценаріїв, які, за даними джерел видання, могли б розглядатися російським командуванням.
Про це йдеться у новому матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний опір".
Після появи статті польський інформаційний простір на певний час змістив увагу з "українського питання", яке часто використовують місцеві популісти, на можливу загрозу з боку Росії. У матеріалі The Telegraph згадуються одразу кілька варіантів дій, які Москва теоретично могла б використати проти Польщі.
Серед них називають нальоти дронів-камікадзе або дронів-приманок, які російська сторона могла б пояснювати "збоєм навігації". Інший сценарій передбачає захід обмеженого контингенту з території Білорусі або Калінінградської області РФ у прикордонні воєводства Польщі. У цьому випадку Кремль також міг би вдатися до пояснення про "помилку навігації" або заявити, що військові нібито "заблукали".
Метою таких дій, за версією джерел The Telegraph, могла б бути спроба похитнути довіру до НАТО, перевірити реакцію альянсу та вплинути на підтримку України. Польщу у цьому контексті називають однією з можливих цілей для подібної провокації. Водночас автори аналізу вважають, що така логіка має чимало слабких місць.
Насамперед Польща не виглядає зручною країною для "перевірки" НАТО на міцність. Якщо йдеться саме про обмежений інцидент, який Росія намагатиметься подати як "помилку", то він навряд чи автоматично призведе до застосування 5-ї статті Північноатлантичного договору про колективну оборону. Максимум такий сценарій може активізувати консультації за 4-ю статтею та посилити безпекові заходи на кордонах із РФ.
Якщо ж російські військові не просто зайдуть на територію Польщі, а почнуть бойові дії, версія про те, що вони "заблукали", втратить будь-який сенс. У такому разі обмежений контингент ризикує бути швидко знищеним або взятим у полон польською армією, яка нині вважається однією з найбільш боєздатних у Європі.
Окремо розглядається варіант не провокації, а повномасштабнішої операції, наприклад спроби прориву Сувальського коридору. Але й тут для Росії виникає низка серйозних проблем. Калінінградська область РФ має обмежені можливості для проведення масштабного сухопутного наступу. Там розміщено близько 30 тисяч військових, однак безпосередньо сухопутних сил менше, ніж було б потрібно для операції проти Польщі.
Щоб підготувати реальне наступальне угруповання, Росії довелося б перекидати до регіону додаткові сили та техніку. Такий процес неможливо приховати від розвідок НАТО. Аналогічна ситуація і з Білоруссю. Для створення ударного угруповання на її території потрібна концентрація десятків тисяч військових, що також швидко стало б помітним як для альянсу, так і для України.
Теоретично для удару по Сувальському коридору Росія могла б намагатися діяти одночасно з Калінінградської області та з Білорусі. Але фактору несподіванки у такому випадку майже не було б. А без нього ефективність подібної операції виглядає дуже сумнівною.
Водночас це не означає, що загроза для Європи є вигаданою. Навпаки, у матеріалі підкреслюється, що Москва справді може розглядати відкриття нового театру бойових дій як спосіб тиску на Захід. Йдеться не стільки про абстрактну "перевірку НАТО", скільки про спробу залякати європейців, створити паніку та змусити партнерів скоротити або припинити підтримку України.
За такою логікою, Росія могла б спробувати атакувати одну з країн НАТО, завдати швидкого удару, спричинити шоковий ефект, а потім запропонувати "зупинитися" в обмін на поступки та відмову від допомоги Києву. Для Кремля це могло б стати спробою залишити Україну сам на сам із російською військовою машиною.
Проте Польща для такого сценарію не є найзручнішою ціллю. Вона має значну територію, потужну армію та готовність до опору. Саме тому, за оцінкою авторів аналізу, найбільша небезпека може нависати не над Польщею, а над слабшими та менш захищеними країнами Балтії. Найвразливішою у цьому контексті називають Естонію.
Окреме питання полягає в тому, чи має Росія ресурси для нової війни проти НАТО після величезних втрат в Україні. Автори матеріалу вважають, що повністю відкидати таку можливість не можна. Попри втрати, Росія накопичує стару та відновлену бронетехніку, зокрема танки Т-72А, Т-62, Т-55/54 та інші зразки, які знімають із баз зберігання.
В Україні така техніка швидко знищується через високу насиченість фронту дронами, артилерією та сучасними засобами ураження. Але проти країн, які не мають досвіду сучасної високодинамічної війни, Росія може спробувати поєднати класичні бронетанкові прориви з тактикою, отриманою на українському фронті.
Отже, ризики для Польщі існують, але повномасштабне вторгнення саме до цієї країни наразі виглядає малоймовірним і надто складним для Москви. Натомість загроза для менш захищених членів НАТО, передусім країн Балтії, виглядає серйознішою.
Головний висновок полягає в тому, що Європі не варто заспокоюватися. Росія може не мати достатніх сил для великої війни проти всього НАТО, але здатна шукати слабке місце, де обмежена агресія могла б дати максимальний політичний ефект. І саме тому питання безпеки східного флангу альянсу стає дедалі гострішим.
Нагадаємо, члени НАТО не можуть дійти згоди щодо подальшої військової допомоги Україні, - Bloomberg.
