Спроба оновити Цивільний кодекс України викликала серйозні запитання з боку міжнародних партнерів. Після вивчення законопроєкту №15150 експерти Ради Європи направили українському парламенту свої зауваження, вказавши на низку положень, які можуть мати небезпечні наслідки для свободи інформації, журналістики та антикорупційної діяльності.
Про це повідомляють аналітики платформи YouControl.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук раніше заявляв, що європейські інституції загалом схвально ставляться до ідеї оновлення Цивільного кодексу та відповідного законопроєкту. Однак документ у нинішній редакції не отримав беззастережного схвалення Ради Європи. У ЄС заявили, що запропоновані зміни потребують суттєвого доопрацювання.
Зокрема, у Раді Європи розкритикували положення, пов'язані з правилами використання відкритих даних. На думку європейських фахівців, вимога отримувати згоду на використання інформації може фактично паралізувати роботу сервісів, які збирають та аналізують публічні відомості про компанії, власників бізнесу та зв'язки між ними.
Водночас експерти застерігають, що подібні обмеження можуть створити перешкоди для журналістських розслідувань та громадського контролю за діяльністю чиновників. Як наслідок, суспільство може втратити важливий інструмент боротьби з корупцією.
Окрему критику викликали норми, що стосуються доступу до цифрової інформації. Йдеться про електронне листування, технічні дані комунікацій, пошукову активність користувачів, геолокаційні відомості та інші цифрові сліди. На переконання європейських фахівців, запропоновані обмеження у цій сфері суперечать сучасним принципам відкритості та прозорості.
Не менш суперечливим виявилося запровадження визначення "право на приватність" для бізнесу. У Раді Європи наголошують, що компанії та громадяни мають різний правовий статус, тому перенесення особистих прав людини на бізнес виглядає сумнівним з юридичного погляду.
“Рада Європи підкреслює, що збір та аналіз інформації про компанії є важливою складовою публічних функцій: це потрібно для ведення державних реєстрів, перевірки бізнес-партнерів перед угодами та боротьби з корупцією”, – зазначають аналітики YouControl.
Також європейські правознавці зазначають, що окремі запропоновані механізми буде складно реалізувати на практиці. Зокрема, отримання індивідуальних дозволів від компаній на використання публічної інформації може перетворитися на надмірно складну та фактично нездійсненну процедуру.
Серйозні зауваження стосуються і положень про так зване "право на забуття". Законопроєкт передбачає можливість вимагати вилучення певних відомостей після того, як вони нібито “втратять суспільний інтерес”.
Втім, експерти нагадують про позицію Європейського суду з прав людини, згідно з якою право на захист приватного життя не може автоматично переважати право суспільства на доступ до важливої інформації. Особливо це стосується архівних матеріалів, публікацій у медіа та даних, які мають значення для громадського контролю.
Додаткові ризики виникають через відсутність чіткого визначення самого поняття "суспільний інтерес". На думку експертів, така невизначеність може надати корупціонерам та іншим порушникам закону додаткові можливості для приховування своєї неправомірної діяльності.
Також у Раді Європи звернули увагу на недостатню увагу до статусу публічних осіб. У документі майже не враховано той факт, що чиновники та політики повинні бути більш відкритими до суспільної критики, ніж пересічні громадяни.
Фахівці вважають, що проєкт потребує додаткових гарантій для журналістів, громадських активістів та розслідувачів. Саме тому серед рекомендацій є запровадження анти-SLAPP механізмів — інструментів, які захищають від безпідставних судових позовів, що використовуються для тиску на критиків влади або бізнесу.
У підсумку в Раді Європи пропонують доопрацювати ініціативу перед подальшим її розглядом. Міжнародні експерти закликали українських законодавців переглянути низку спірних норм до остаточного ухвалення документа. Вони наполягають на збереженні балансу між захистом приватності та суспільним правом на інформацію, а також на необхідності гарантувати ефективну роботу антикорупційних інструментів і державних реєстрів.
“Якщо український парламент проігнорує детальні й жорсткі зауваження Ради Європи та залишить пастки в тексті законопроєкту без змін, це не лише спаплюжить українську сферу відкритих даних, але й поставить під загрозу європейський вектор розвитку”, – зауважують в YouControl.
Нагадаємо, нотаріуси б’ють на сполох через новий Цивільний кодекс. Юристи наголошують, що частина запропонованих нових понять є недостатньо зрозумілою. Така ситуація може ускладнити діяльність судів, нотаріусів та державних реєстраторів.
