Учені довго не могли розкрити таємницю так званого "Кривавого" водоспаду, що знаходиться в Антарктиді. Він ніколи не замерзає, навіть у найлютіші морози. Вода з нього не струменить постійно, а виривається імпульсами з-під товстого шару льоду. І вона завжди забарвлена у яскраво-червоний колір.
Що дає їй таке забарвлення, і чому цей водоспад не замерзає навіть при екстремальних температурах, учені змогли дізнатись лише недавно — через більш ніж сотню років після відкриття цього незвичайного природного об’єкта. Про це розповідає Science Alert.
Історія вивчення цього феномена розпочалася ще у 1911 році, після того як австралійський геолог Гріффіт Тейлор вперше описав незвичайний водоспад із водою насиченого червоного кольору. На той час дослідник припускав, що таке забарвлення спричинене присутністю водоростей. Проте сучасні наукові дані довели, що ця гіпотеза була хибною.
З'ясувалося, що джерелом водоспаду є стародавній високомінералізований розсіл, який тривалий час залишався ізольованим під льодовиком Тейлора. Через надзвичайно високу концентрацію солей ця вода не переходить у твердий стан навіть за дуже низьких температур.
Червоний відтінок з'являється вже після виходу розсолу на поверхню. Контактуючи з повітрям, розчинене у воді залізо вступає в реакцію з киснем та окислюється, утворюючи характерний іржаво-червоний колір. Саме цей природний процес і створює враження, ніби зі скель витікає кров.
Важливий прорив у дослідженні стався у 2017 році. Використовуючи радарне обладнання, фахівці з Університету Аляски змогли простежити маршрут підземного потоку. Вони встановили, що солона вода рухається крізь розгалужену систему каналів усередині льодовика, загальна довжина яких сягає приблизно 300 метрів. Це пояснило механізм, завдяки якому рідина зрештою проривається на поверхню.
Не менш сенсаційним стало й відкриття прихованої під льодом мікробної екосистеми. Учені виявили бактерії, здатні виживати без доступу до сонячного світла і кисню. Для отримання енергії вони використовують сульфат, що робить їх надзвичайно незвичними організмами. Дослідники припускають, що ця спільнота мікроорганізмів існує ще з часів, які передували появі людини.
Подальші спостереження, проведені у 2018 році, показали, що вихід розсолу не є безперервним. Він відбувається періодично — так, немов справді зі скелі пульсує кров. Після накопичення достатнього тиску під льодовиком вода різко проривається назовні. Такі процеси тимчасово змінюють структуру льоду: його поверхня просідає, а швидкість руху льодовика на певний час зменшується. Згодом цикл повторюється.
На думку науковців, це відкриття має значення не лише для дослідження Антарктиди. "Кривавий" водоспад може стати природною моделлю для вивчення умов, які потенційно існують на інших планетах або їхніх супутниках. Якщо життя здатне виживати у повній темряві, без кисню та за надзвичайно низьких температур, це розширює уявлення про можливість існування живих організмів за межами Землі.
Фахівці також вважають, що подальший моніторинг цього унікального природного об'єкта допоможе краще зрозуміти процеси, які відбуваються всередині льодовика Тейлора, а також своєчасно виявляти зміни його внутрішньої структури. Одночасно ці дослідження відкривають нові перспективи для пошуку життя в найекстремальніших середовищах нашої планети й за її межами.
Нагадаємо, між Індією і Пакистаном вже тривалий час точиться конфлікт за доступ до водних ресурсів. На цьому тлі Пакистан закликав міжнародну спільноту захистити право країн на воду.
