Радіація, яку вчені вважають згубною для усього живого на землі, як з’ясувалось може бути джерелом енергії та активного росту для деяких організмів. Зокрема, такі властивості демонструє чорний гриб-мутант, виявлений науковцями на внутрішніх стінках зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС. 

Що показали дослідження, та чому цей гриб можна вважати окремою гілкою у розвитку життя на нашій планеті, йдеться в публікації Science Alert.

Усередині зруйнованого четвертого реактора Чорнобильської АЕС дослідники виявили незвичайний організм, який не лише виживає в умовах потужного радіаційного фону, а й, імовірно, почувається там цілком комфортно.

Йдеться про чорний гриб Cladosporium sphaerospermum. Його характерний темний колір зумовлений високим вмістом меланіну — пігменту, який, на думку науковців, може захищати клітини від впливу іонізуючого випромінювання. Частина дослідників навіть припускає існування явища, яке називають радіосинтезом. Водночас переконливих доказів того, що гриб здатний використовувати радіацію як джерело енергії, наразі немає.

Чому ця знахідка привернула увагу вчених?

Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році зона відчуження стала непридатною для нормального життя людей. Проте природа поступово пристосувалася до нових умов. Через мінімальне втручання людини територію почали активно заселяти тварини, рослини та різноманітні мікроорганізми.

Одним із найбільш загадкових відкриттів став саме Cladosporium sphaerospermum. Цей гриб виявили на внутрішніх поверхнях об'єкта, який належить до найбільш радіоактивних місць планети. Попри екстремальне середовище, він не демонстрував ознак пригнічення, а навпаки — успішно існував та розростався у ньому.

У чому особливість цього гриба?

Темне забарвлення організму пояснюється значною кількістю меланіну. Саме цей пігмент став предметом численних наукових досліджень.

Фахівці припускають, що меланін може не лише екранувати клітини від шкідливого випромінювання, а й брати участь у складніших біохімічних процесах. Звідси й виникла гіпотеза про радіосинтез — можливу здатність організму використовувати енергію радіації подібно до того, як рослини використовують сонячне світло під час фотосинтезу. Однак поки що ця теорія не отримала остаточного підтвердження.

Як було зроблено відкриття?

Перші дослідження розпочалися наприкінці 1990-х років. Група мікробіологів під керівництвом Неллі Жданової з Національної академії наук України досліджувала мікрофлору всередині пошкодженого енергоблока.

У ході роботи вчені зафіксували 37 видів грибів. Переважна більшість із них мала темне забарвлення через високий вміст меланіну. Серед усіх знайдених організмів саме Cladosporium sphaerospermum зустрічався найчастіше й був виявлений у місцях із надзвичайно високим рівнем радіоактивного забруднення.

Чому гриб не гине від радіації?

Іонізуюче випромінювання здатне руйнувати клітини та пошкоджувати ДНК, що для більшості живих організмів становить серйозну небезпеку. Проте цей гриб демонструє значно більшу стійкість до такого впливу.

Деякі експериментальні дослідження навіть показали, що за умов підвищеного радіаційного фону швидкість його росту може збільшуватися. Це зовсім не означає, що гриб буквально живиться радіацією, однак свідчить про наявність у нього механізмів, які дозволяють ефективно пристосовуватися до екстремального середовища.

Чи існують подібні організми?

Cladosporium sphaerospermum — не єдиний представник грибів, який проявляє високу стійкість до радіації. Подібні властивості спостерігали й у чорних дріжджів Wangiella dermatitidis, які також демонстрували інтенсивніше зростання після впливу іонізуючого випромінювання.

Втім, не всі меланізовані гриби поводяться однаково. Наприклад, Cladosporium cladosporioides під впливом гамма- та ультрафіолетового випромінювання виробляє більше меланіну, однак не прискорює свій ріст. Це свідчить про те, що сам по собі меланін не є універсальною "зброєю" проти радіації, а реакція залежить від особливостей конкретного виду.

Чи справді гриб використовує радіацію як джерело енергії?

На сьогодні остаточної відповіді на це питання наука не має. Доведено лише те, що Cladosporium sphaerospermum здатний існувати в умовах, які залишаються смертельно небезпечними для людини, а меланін, ймовірно, відіграє важливу роль у його захисті.

Також є результати досліджень, які свідчать про активніше зростання гриба під впливом іонізуючого випромінювання. Однак цього недостатньо, щоб стверджувати, ніби він перетворює радіацію на енергію. Саме тому цей феномен і надалі залишається предметом наукових дискусій.

Історія Cladosporium sphaerospermum ще раз демонструє, наскільки дивовижною може бути природа. У місці, що для людства стало символом техногенної катастрофи, невеликий чорний гриб не лише вижив, а й, можливо, навчився отримувати переваги від умов, яких більшість живих істот уникає. Якщо цей факт остаточно підтвердиться, то цей організм можна буде вважати окремою гілкою, за якою пішов розвиток життя на Землі.

Нагадаємо, радіаційний фон у деяких місцях Чорнобильської зони досі перевищує норму у сотні разів.