Нині шахрайські фінансові схеми стали помітно складнішими та більш персоналізованими. Якщо раніше аферисти намагалися напряму атакувати банківські системи, то наразі зловмисники взялися за самих користувачів. Непоодинокими є випадки, коли шахраї змушують людей віддавати гроші самостійно.
Про це повідомляє видання “Експерт”.
Як зазначають банківські фахівці, наразі злочинці значно рідше діють навмання. Аби заволодіти коштами, шахраї проводять ретельну підготовку. Передусім йдеться про збір детальної інформації про потенційну жертву. Зловмисники аналізують фінансову поведінку, покупки, активність у мобільних застосунках банків, соціальні мережі громадян та навіть розміщені ними оголошення на онлайн-платформах. Спираючись на ці дані, аферисти підбирають найбільш уразливий сценарій впливу на жертву.
Аналітики зауважують, що випадки технічних “зламів” банківських систем наразі майже не фіксуються. Шахраї нині намагаються переконати людину самостійно розкрити конфіденційні дані, передати коди підтвердження або навіть здійснити переказ коштів. Ключовим елементом таких схем є психологічний вплив.
Аферисти переважно створюють тривожну атмосферу та змушують жертву терміново виконати ті чи інші дії. Часто за таких обставин людина не має змоги критично оцінити ситуацію.
Найчастіше шахраї телефонують потенційним жертвам та видають себе за працівників служби безпеки банку. Людині повідомляють про нібито підозрілі операції та наполягають на негайному “захисті рахунку”. Часто таке спілкування завершується тим, що потерпілий самостійно передає дані картки або переказує гроші на рахунки аферистів.
Досить поширеним є й фішинг. Йдеться про розсилання повідомлень із посиланнями на підроблені сайти банків або державних установ. Зазвичай такі платформи візуально майже ідентичні справжнім інтернет-ресурсам.
Ще одна поширена схема — обіцянки різних виплат, компенсацій чи соціальної допомоги. Громадян просять “підтвердити картку”, після чого шахраї отримують доступ до рахунку.
Непоодинокими є й випадки зламу акаунтів у месенджерах та соцмережах. У таких ситуаціях часто страждають знайомі або родичі власника профілю. Отримавши доступ до акаунта, шахраї від його імені звертаються до інших користувачів із проханням терміново позичити гроші.
Вдаються аферисти й до перехоплення SIM-карт. У такому разі шахраї отримують контроль над фінансовим номером жертви та можуть входити до банківських сервісів і підтверджувати операції.
Фахівці радять у подібних ситуаціях не діяти поспіхом. У разі телефонного дзвінка від нібито співробітника банку краще завершити розмову і самостійно перетелефонувати до контакт-центру фінустанови. Водночас не варто довіряти будь-яким повідомленням про блокування, перевірки чи виплати. Їх слід перевіряти через офіційні застосунки або вебсайти банків чи інших установ.
Нагадаємо, сучасні технології дозволяють шахраям з легкістю підробити будь-який голос. Отож за телефонним дзвінком від рідної людини можуть приховуватися аферисти.
