Українці, які отримують доходи з продажу товарів або своєї праці через цифрові платформи, будуть платити податки. Рівень такого оподаткування - нижчий, ніж з інших доходів громадян. Втім, у деяких випадках продавцям доведеться платити такий самий відсоток від доходу, як сплачує решта українців. Нові правила стосуватимуться широкого кола сервісів, які працюють в Україні: маркетплейсів, служб таксі, платформ доставки, сервісів короткострокової оренди житла та інших цифрових майданчиків.
Верховна Рада ухвалила законопроект № 15111-д у другому читанні і фактично узаконила оподаткування доходів громадян, які вони отримують на цифрових платформах.
Майже всім, хто зробляє через цифрові платворми, доведеться сплачувати податки
Парламент підтримав законопроєкт, який встановлює нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. За ухвалення документа проголосував 241 народний депутат.
Новий закон передбачає впровадження механізмів, що діють у країнах Європейського Союзу. Зокрема, онлайн-платформи будуть зобов’язані автоматично передавати податковим органам інформацію про заробітки своїх користувачів. Таким чином держава отримає можливість контролювати операції з продажу товарів та надання послуг через інтернет у більш прозорий спосіб.
Ухвалення документа є одним із зобов’язань України в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом. Водночас нові норми почнуть діяти не раніше 1 січня 2027 року.
Закон поширюватиметься як на українські, так і на міжнародні цифрові сервіси, серед яких платформи для продажу товарів, перевезень, доставки, оренди житла чи транспорту. Під його дію підпадають такі сервіси, як OLX, Uber, Bolt, Glovo, Kabanchik, Airbnb та інші учасники ринку.
Однією з ключових змін стане надання цифровим платформам статусу податкових агентів. Крім того, передбачено автоматизований обмін даними про доходи користувачів.
Який відсоток доходу доведеться віддати податковій
Для фізичних осіб закон встановлює спеціальний режим оподаткування, який дозволить декларувати та сплачувати податки з отриманих доходів без необхідності реєструватися як фізична особа-підприємець.
Документом запроваджується пільгова ставка оподаткування на рівні 10%, що є значно нижчою за стандартне навантаження у вигляді 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Також передбачено виняток для громадян, які не здійснюють систематичну комерційну діяльність через цифрові сервіси. Якщо сукупний річний дохід від продажу вживаних речей не перевищує еквівалент 2000 євро, сплачувати податки та подавати декларацію не потрібно.
У разі перевищення цього порогу, але за умови, що річний дохід не виходить за межі 834 мінімальних заробітних плат, застосовуватиметься, як уже зазначалось ставка 10%.
Якщо ж заробіток на цифрових платформах перевищить рівень 834 мінімальних зарплати на рік (на сьогодні це понад 7,2 млн гривень), то частина доходу, що перевищує цей ліміт, оподатковуватиметься за ставкою 23%.
Нові правила стосуватимуться широкого кола сервісів, які працюють в Україні: маркетплейсів, служб таксі, платформ доставки, сервісів короткострокової оренди житла та інших цифрових майданчиків.
За оцінками, наразі доходи через такі платформи отримують близько 400 тисяч українців. Найбільшу частку серед них становлять водії та кур’єри.
Нардеп Железняк вважає, що депутатам вдалося врівноважити інтереси МВФ та українського бізнесу
Народний депутат Ярослав Железняк нагадав, що ухвалення цього документа є одним із так званих структурних маяків МВФ. За його словами, до фінальної редакції законопроєкту було внесено чимало змін, завдяки чому текст отримав підтримку бізнес-спільноти та профільних асоціацій.
Водночас парламентар зазначив, що хоча закон формально має запрацювати не раніше 2027 року, фактичне впровадження механізмів обміну інформацією може затягнутися. На його думку, з урахуванням необхідності підписання міжнародних угод та запуску відповідної інфраструктури повноцінна робота системи, ймовірно, розпочнеться ближче до 2028 року.
Нагадаємо, водночас МВФ відтермінував Україні деякі зміни до податкового законодавства.
