Прихід до влади президента Польщі Кароля Навроцького, який до обрання очолював Інститут національної пам'яті Польщі, дедалі виразніше демонструє, що Варшава не має наміру відкладати історичні питання. Після жорсткої позиції щодо Волинської трагедії та українсько-польського історичного діалогу в центрі уваги знову опинилися злочини нацистської Німеччини: Польща домагається додаткових виплат для живих жертв Другої світової війни й наголошує, що історична справедливість має бути відновлена.
Так, польська сторона висунула Німеччині вимогу, аби та щорічно почала виплачувати по 10 тисяч злотих (понад 2,3 тис. євро) для кожної живої жертви нацистського режиму. У Польщі це називають "додатковою історичною відповідальністю". Про це повідомляє німецьке видання Der Spiegel.
За даними видання, йдеться не про загальні воєнні репарації, а про окрему програму підтримки людей, які пережили нацистську окупацію Польщі та досі залишаються живими. Польська сторона пропонує, щоб Німеччина виплачувала компенсацію безпосередньо постраждалим як форму визнання відповідальності за злочини Третього рейху.
За попередніми оцінками, в Польщі наразі проживає близько 50 000 живих жертв нацизму, і, на жаль, ця цифра стрімко зменшується з природних причин. За розрахунками аналітиків, у разі схвалення польської ініціативи, навантаження на німецький бюджет у перший рік виплат становитиме близько 100 мільйонів євро. Загальна ж сума виплат за весь час (зважаючи на вік отримувачів) оцінюється приблизно у 300 мільйонів євро.
Зміна курсу: від трильйонних репутаційних претензій до "гуманітарного жесту"
Зазначимо, що тема компенсацій залишається однією з найскладніших у польсько-німецьких відносинах. Так, упродовж останніх років Варшава неодноразово порушувала питання відшкодування збитків, завданих Польщі під час Другої світової війни.
При цьому теперішні фінансові вимоги Варшави є значно скромнішими за претензії попереднього правого уряду Польщі (партії "Право і справедливість").
Відомо, що у вересні 2022 року попередня польська влада офіційно виставила Берліну астрономічний рахунок за руйнування та людські втрати у Другій світовій війні на суму 1,316 трильйона євро (6,22 трильйона злотих). Німеччина тоді категорично відхилила ці вимоги, заявивши про відсутність правових підстав.
В свою чергу команда Дональда Туска змінила вектор. Вони більше не вимагають загальних глобальних репарацій для держави, а натомість пропонують Берліну зробити "гуманітарний жест" для конкретних літніх людей, які особисто пережили переслідування, окупацію, примусову працю, ув'язнення в концтаборах або інші злочини нацистського режиму.
Нагадаємо, що під час свого нещодавнього візиту до Варшави міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін визнає величезні страждання, яких зазнали поляки під час нацистської окупації, і висловив підтримку ідеї допомоги останнім живим жертвам. Водночас він не говорив про відновлення переговорів щодо повномасштабних репарацій, адже в Німеччині вважають, що питання репарацій є юридично врегульованим і закритим.
До слова, Польща стала однією з країн, які найбільше постраждали від нацистської агресії. За різними оцінками істориків, під час Другої світової війни загинули близько шести мільйонів громадян Польщі, половину з яких становили польські євреї. Крім масових убивств, окупаційна влада проводила політику примусової праці, депортацій, конфіскації майна та систематичного знищення польської культури й інтелігенції.
Наразі офіційного рішення щодо запровадження щорічних виплат немає. Якщо сторони розпочнуть відповідні переговори, це може стати одним із найважливіших гуманітарних кроків у польсько-німецькому історичному діалозі за останні десятиліття.
До речі, нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький прокоментував напруження у відносинах із Володимиром Зеленським, заявивши, що питання історичної пам'яті є принциповим для польського суспільства. За словами польського лідера, країна пам'ятає власну трагічну історію, тому в союзницьких відносинах існують межі, які не можна ігнорувати.
