Аналітики США розкрили, якої події найбільше бояться у Кремлі. Як з'ясувалося, аж ніяк не йдеться про невдачі на фронті або атаки на Москву. На думку експертів, майбутнє режиму Володимира Путіна значною мірою залежить від того, чи зможе Росія втримати контроль над окупованим Кримом. Отож втрата півострова може обернутися для Кремля крахом.
Про це повідомляє видання "Експерт" із посиланням на колонку експерта з питань національної безпеки Марка Тота та полковника у відставці Джонатана Світа, опубліковану у виданні The Hill.
Експерти переконані, що якщо Росія втратить можливість забезпечувати військове та логістичне функціонування окупованого півострова, наслідки відчують не лише російські війська, а й керівництво країни.
Як зауважують аналітики, слабкі місця режиму Путіна стали очевидними ще після заколоту ПВК "Вагнер", організованого Євгеном Пригожиним. На їхню думку, саме на тлі тих подій стало зрозуміло, що Москва не здатна досягти перемоги у війні звичайними військовими методами.
Водночас різко зросла й ціна війни для Росії. Якщо після заколоту втрати російської армії оцінювалися у понад 223 тисячі загиблих і поранених, то до червня 2026 року, за підрахунками експертів, вони майже сягнули 1,4 мільйона осіб.
Не меншою проблемою для Кремля стали й фінансові витрати. За оцінками аналітиків, майже 50% державного бюджету Росії вже спрямовується на фінансування війни. Та попри масштабні витрати щомісячні втрати особового складу армії РФ становлять приблизно 35 тисяч військовослужбовців.
На їхню думку, такі масштаби людських і фінансових втрат поступово підривають стійкість російської системи. Ознаки цього, зазначають експерти, вже простежуються навіть у російському інформаційному просторі, де дедалі частіше говорять про брак фінансування для належного захисту стратегічно важливих об'єктів.
Окремо експерти звернули увагу на ситуацію в окупованому Криму. Вони нагадали про удари українських сил по порту Бердянська та крейсеру "Москва", після яких штаб Чорноморського флоту Росії довелося перенести із Севастополя до Новоросійська.
Проте на цьому Україна не зупинилася і продовжила завдавати ударів по військових цілях на півострові. Під вогнем опинилися авіабази, склади боєприпасів, комплекси протиповітряної оборони, кораблі Чорноморського флоту та Керченський міст. Усе це суттєво ускладнило забезпечення російського угруповання в Криму.
За оцінкою авторів матеріалу, упродовж 2025–2026 років українським силам вдалося значно посилити вплив на військову та логістичну інфраструктуру півострова. Регулярні удари по енергетичних об'єктах, паливних сховищах і транспортних маршрутах дедалі більше обмежують можливості російської армії.
Аналітики також погоджуються з позицією генерала Бена Ходжеса, який давно називає Крим ключовим театром війни в Україні. Водночас вони наголошують, що для досягнення стратегічного успіху Києву не обов'язково негайно повертати півострів під свій контроль. На їхню думку, достатньо позбавити російські війська можливості ефективно використовувати Крим як військову базу. За такого сценарію Кремль ризикує втратити не лише важливий плацдарм для ведення війни, а й політичну стійкість, на якій тримається нинішній режим.
Нагадаємо, у РФ суттєво посилився тиск на Путіна. Радикально налаштовані сили вимагають від Кремля завдати ядерного удару.
