Колишній начальник Генерального штабу та головнокомандувач Збройних Сил у 2014–2019 роках, доктор військових наук, генерал армії України Віктор Муженко у своєму інтерв'ю today.ua заявив, що проблема викривлення реальної ситуації на фронті існувала завжди. І багато в чому це залежить не від окремих доповідачів, а від атмосфери всередині військового управління.
За його словами, ключовим фактором є рівень довіри між командирами різних ланок. Якщо взаємодія побудована на повазі та професіоналізмі, вищому командуванню надходить об’єктивна інформація. Водночас страх перед керівництвом провокує зворотний ефект - підлеглі намагаються “прикрасити” реальність, щоб уникнути негативної реакції.
Муженко підкреслив, що жоден керівник у сучасній війні не здатен самостійно охопити весь обсяг інформації. Саме тому вирішальну роль відіграє штаб як орган, що акумулює дані з різних джерел і формує цілісне бачення ситуації. Проте ефективність такого аналізу напряму залежить від того, наскільки офіцери, відповідальні за напрямки, розуміють реальну обстановку не лише “на карті”, а й безпосередньо на місцях.
"Для цього в штабах та в органах оперативного управління є такі посади, як напрямківці, які відповідають за роботу з підрозділами на відповідній ділянці. Але якщо цей напрямківець буде лише отримувати інформацію знизу, бачити все тільки на карті, не буваючи на місцях, то в його загальному аналізі ніколи не буде об'єктивної картини", - заявив він.
Ексначальник Генштабу наголосив, що під час своєї каденції він регулярно відправляв офіцерів у війська, щоб ті могли особисто оцінити ситуацію, стан місцевості та морально-психологічний настрій особового складу. За його словами, без цього загальний аналіз скласти неможливо.
"Є в мене одна приказка - завжди повторюю, що з вікна Генерального штабу ти не побачиш всього. Керівникам треба побувати особисто на найбільш важливих та проблемних ділянках при плануванні операцій, щоб розуміти ситуацію і рельєф місцевості. А потім - при проведенні цих операцій. Однак, наскільки знаю, наприклад при плануванні й підготовці контрнаступу керівники самого високого рівня не проводили рекогносцировок і не виїжджали на місце. Тобто не розуміли реалій. І це був один з тих факторів, які негативно вплинули на хід подій", - зазначив генерал.
Муженко також розкритикував підхід, коли під час планування важливих операцій керівники не виїжджають на місце. На його думку, відсутність безпосереднього розуміння ситуації на місцевості може стати одним із факторів невдач.
Окремо генерал прокоментував стиль управління нинішнього військового керівництва. Зокрема, він зазначив, що перебування головнокомандувача Олександра Сирського переважно на командних пунктах дозволяє добре орієнтуватися в окремих ділянках, але обмежує можливість бачити загальну картину - включно з ситуацією в тилу та впливом міжнародних процесів.
Щодо начальника Генштабу Анатолія Гнатова, Муженко висловив думку, що надмірна залученість до міжнародних переговорів може заважати виконанню ключових функцій. За його словами, основне завдання цієї посади - глибокий аналіз ситуації, підготовка прогнозів і пропозицій для вищого керівництва, а також планування ресурсів.
"Його (Гнатова - ред.) активність на міжнародному переговорному треку, на мою думку, не дає йому можливості виконувати в повному обсязі функціональні обов’язки. Яка його роль там? Якщо просто як технічного консультанта або запобіжника від звинувачень при прийнятті тих чи інших пропозицій, які не сприймає суспільство, то її може виконувати посадова особа іншого рівня", - заявив Муженко.
Генерал підкреслив, що спотворена інформація на вході неминуче призводить до помилкових рішень на виході. Саме тому, за його словами, він вимагав від командирів максимально чесних доповідей, навіть у складних умовах.
Водночас він визнав, що на початкових етапах війни у 2014–2015 роках існували серйозні проблеми з витоком інформації. Через це частину завдань доводилося передавати усно, без документального оформлення - із гарантією подальшого підтвердження. Такий підхід, за словами Муженка, дозволив зберегти довіру між командуванням і підлеглими та уникнути непорозумінь.
У підсумку ексочільник Генштабу наголосив: якість управлінських рішень напряму залежить від того, наскільки чесною є інформація, що надходить "знизу", і наскільки керівництво готове її чути.
Раніше ми розповідали, як Україна змінює правила гри, масштабуючи використання наземних роботів на фронті.
