Закон про мову запрацював: для кого українська є обов'язковою

Сьогодні, 16 липня, в Україні набув чинності закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Документом передбачено, що українська мова є обов’язковою у всіх сферах публічного життя. Зокрема, у законі передбачений список посад, володіння та використання державної мови для яких на роботі є обов'язковим.

Для тих громадян, які державну мову знають погано, або ж у силу певних обставин не знають її взагалі – обіцяють відкрити в усіх містах безкоштовні державні мовні курси.

Іноземці, які хочуть стати громадянами України, повинні будуть скласти спеціальні мовні іспити зі знання української. Після успішного складання їм видаватимуть державні сертифікати, в яких зазначатиметься рівень володіння мовою.

Закон про мову передбачає, що у приватному спілкуванні можна розмовляти будь-якою мовою. Але ті, хто перебуває на роботі й виконує свої трудові обов'язки в державних чи комунальних установах, мають спілкуватися виключно українською.

Закон передбачає, що скажімо клієнт може звернутися до чиновника чи працівника сфери обслуговування якоюсь іншою мовою, скажімо, російською. Але відповідати йому повинні лише українською. Винятки є лише для іноземців, які не розуміють української.

Спілкуватися виключно державною мовою зобов'язані: президент; прем'єр-міністр; народні депутати; державні службовці; голови місцевих державних адміністрацій, їхні перші заступники та заступники; службовці Національного банку України; особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом; особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції; прокурори; судді; адвокати; нотаріуси; керівники закладів освіти всіх форм власності; педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники; медичні працівники; посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності.

У державних та комунальних театрах вистави мають бути державною мовою. Якщо іншою мовою – то з перекладом чи субтитрами.

Фільми, які зняті в Україні, мають демонструватися українською мовою. Допускається до 10% іншої мови, але вона повинна субтитруватися. Стрічки іноземного виробництва повинні демонструватися з українським перекладом (ця норма діяла й до цього).

Загальнонаціональні телеканали можуть показувати не більше 10% програм іноземною мовою, місцеві мовники – 20%. Для телеканалів, які транслюють програми мовами корінних народів, обов'язкова частка української мови на тиждень має становити не менше 30%. Друковані видання іноземною мовою повинні дублюватися й українською. Інтернет-ЗМІ зобов'язали обов'язково мати стартові україномовні версії. Уся реклама повинна бути державною мовою.

У всіх видах пасажирського транспорту, на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах мовою інформації, оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб є державна мова.

Мова навчання та викладання у дитсадках, школах, вишах – українська. У дитсадках та початковій школі можуть бути створені групи/класи, де викладають мовою нацменшин.

Кримським татарам як корінному народу дозволено до кінця школи навчатися кримськотатарською. Проте всі мають вивчати українську.

За відмову спілкуватися українською мовою штрафуватимуть державних службовців, працівників органів влади. Замість працівників сфери послуг накладатимуть на компанії.

Штрафувати почнуть лише через три роки. Спочатку після скарги проводитимуть перевірку, після другої скарги – попередження, після третьої – штраф, який можна буде оскаржити в суді.

Розміри штрафів:

• 3,4-5,1 тис. грн - за порушення закону у сфері науки, культури, книговидання, спорту, здоров’я, телекомунікацій та поштового зв’язку, у технічній та проектній документації, в інтерфейсах програм та сайтів, у публічних оголошеннях та заходах, рекламі, транспорті;
• 3,4-6,8 тис. грн - за порушення закону під час засідань, зустрічей, робочого спілкування та документообігу в органах влади, державних органах, комунальних підприємствах, судах, у Збройних силах України та правоохоронних органах;
• 5,1-6,8 тис. грн - за ненадання інформації про товари та послуги українською мовою;
• 6,8-8,5 тис. грн – за порушення закону у сфері друкованих ЗМІ.

Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна Рада України ухвалила новий мовний законопроект, який регулюватиме всю мовну політику в країні.

Раніше Today.ua повідомляв, що після ухвалення в Україні мовного закону Угорщина висунула вимогу захистити нацменшини.