Українцям розповіли, чи можуть забрати квартиру за комунальні борги

Чинне законодавство допускає ситуацію, коли у громадян, які мають борги за комунальні послуги, можуть відібрати житло. Утім, це трапиться, лише коли людина, маючи достатні статки, не бажає сплачувати рахунки. А у людини, яка просто не спроможна заплатити за ЖКП через невеликий дохід, квартиру чи будинок забрати права не мають.

Українцям розповіли, чи можуть забрати квартиру за комунальні борги - today.ua

За словами юриста практики інтелектуальної власності, земельного права та виконавчого провадження Андрія Григоренка, постачальник житлово-комунальних послуг може лише вимагати у споживача сплатити наявну заборгованість, а погрози забрати майно у цьому випадку незаконні.

У випадку, коли боржник відмовляється добровільно сплачувати борги чи укласти договір на реструктуризацію, тоді постачальник має право звернутись до суду.

Постачальник може вимагати сплатити як саму суму заборгованості, так і разом із урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення плюс 3% річних, пояснює адвокат, партнер АО "Бачинський та партнери", керівник практики судового представництва Наталія Жеманова.

За словами адвоката, постачальник може звернутися до суду по спрощеній процедурі без виклику сторін із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості. Якщо суд винесе судовий наказ – споживач цілком може його скасувати, обґрунтувавши незаконність вимог постачальника. Але якщо не скасує – то рішення суду необхідно виконувати.

Насамперед борг стягується з рахунків у банках, але коли суми на "картці" недостатньо – гроші можуть стягнути із заробітної плати, пенсії або стипендії.

При цьому, відрахування не повиненні перевищувати 20% суми доходів, які залишаються на картці боржника.

У разі відсутності доходів, виконавча служба може виставити на торги транспортні засоби чи об’єкти нерухомості боржника. До того ж, виконання рішення суду про примусову реалізацію житла може бути здійснено як державним, так і приватним виконавцем. Але останній не може виконувати провадження щодо виселення малолітніх і неповнолітніх дітей.

Підставою для накладення арешту на нерухомість боржника є сума не менша, ніж 20 мінімальних заробітних плат, що зараз дорівнює 83 460 гривень. Але навіть якщо житло встигли продати на аукціоні за борги, то реально виселити особу не так просто. Адже примусове виселення особи з реалізованого житла – вже справа окремого судового розгляду.

Коли сума заборгованості менша за 20 "мінімалок" і житло у боржника лише єдине, виконавець зобов’язаний виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника, але коли заборгованість вище 83 тис гривень, до того ж, боржник має у власності кілька об'єктів нерухомості – скоріш за все, одна з квартир піде на електронних торгах.

У разі боргу за спожиті комунальні послуги, експерти радять укласти договір на реструктуризацію заборгованості з надавачем про щомісячне погашення та своєчасну сплату поточних платежів.

Заборгованість можуть реструктуризувати аж на 60 місяців, залежно від суми боргу.

Загальна сума платежів не повинна перевищувати 25% доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20% – для осіб, які отримують соціальну допомогу та пенсію.

Нагадаємо, Міністр юстиції Павло Петренко запевняє, що ніхто не має права відібрати житло через борги за комуналку.

ДЖЕРЕЛО24