Вчені розповіли, що чекає Україну у найближчі роки: аномальна спека і торнадо – не найстрашніше

Природним катаклізмам, на відміну від економічних, ніякої зміною влади і жодними іншими зусиллями, на жаль, не запобігти. Єдине, що люди можуть зробити – пристосуватися до нових умов життя. Видання obozrevatel зібрало прогнози і думки учених, до чого, власне, доведеться звикати та пристосовуватися нам уже найближчим часом. Глобальне потепління вже призвело до зміни клімату на планеті, це процес очевидний. Однак із кожним роком ситуація буде погіршуватися як у планетарних масштабах, так і в межах кожного окремо взятого регіону. Останніми роками Україна вже зіткнулася з очевидними проявами цього процесу. Періоди виснажливої спеки і посухи змінюються затяжними зливами та повенями в окремих територіях. Зими стали незвично м'якими, а влітку може раптово вдарити мороз. А у ЗМІ періодично з'являються повідомлення про торнадо, що "розгулюють" то в одному, то в іншому регіоні. Загалом, у найближчі роки нас чекають нові природні явища, які йдуть врозріз із класичними знаннями про природу.

Зливи і гради матимуть локальний характер

Метеоролог Віра Балабух, яка вважається докою у своїй сфері, свідчить, що внаслідок глобального потепління циклони та антициклони стають менш рухливими і набувають локального характеру. Як правило, раніше вплив як одних, так і інших, в одному регіоні тривав максимум тиждень. Тепер же антициклон, як і циклон, може стояти над одним і тим же регіоном місяць і навіть більше. Саме цим можна пояснити те, що за місяць-півтора в регіоні не випадає ані крапельки дощу, тоді як у сусідній області земля не встигає вбирати тонни вологи, які щодня обрушує небо.

"Наприклад, влітку 2010 року потужний антициклон в Україні зберігався 56 днів: на сході і в центрі було 42, а на Тернопільщині – тільки 15", - говорить учений.

Причому Україна відноситься до тих регіонів земної кулі, в яких середньорічна температура зростає набагато швидше, ніж в інших точках планети.

"Якщо за останні 10-15 років температура на всіх континентах зросла на 0,4-0,6 градуса, то на території України цей показник становить 1-2 градуси", - говорить заступник директора Інституту водних проблем і меліорації НААН України Михайло Яцюк.

Тому нас неминуче очікують періоди сильної посухи, які будуть чергуватися з тривалими "сезонами дощів". Крім того, такі явища, як шквали та град, на жаль, стануть для нас звичними. Почастішають і торнадо, які взагалі раніше були для України екзотикою. Так, вже цьогоріч із різних куточків нашої країни надходять звістки про смерчі, які пронеслися над місцевістю. Зрештою, найбільшої шкоди сільському господарству, та й усьому народно-господарському комплексу може завдати посуха і маловоддя. Адже не секрет, що в останні роки спостерігається різке зниження рівня та обміління річок, а з багатьох сільських криниць взагалі пішла вода. Правда, зараз у західній Україні йдуть проливні дощі, і навіть деякі річки стали виходити з берегів, однак проблеми це не скасовує. Змінити ми нічого не в силах. Принаймні, поки. Однак і до таких умов можна пристосуватися і навчитися з ними жити. А іноді навіть поставити ці кліматичні зміни на службу людям.

Люди будуть змушені пристосуватися

Держава, а також всі її громадяни, повинні зрозуміти, що іншого не буде. А значить, потрібно навчитися жити з тим, що є: адаптувати економіку під умови, що змінилися. Потрібно навчитися оперативно реагувати на природні катаклізми, враховувати ризики та мінімізувати їх. Навіть, що стосується торнадо руйнівної сили, які тепер будуть у нас частими "гостями", то і тут можна організувати систему попередження, яка б допомагала людям вижити і зберегти нажите.

"В Україні повинна існувати система оперативного попередження. Це коли синоптики на місцях відстежують такі процеси дають оперативні прогнози, щоб, у крайньому випадку, люди змогли сховатися і хоча б частково зберегти своє майно", - говорить кліматолог Світлана Бойченко.

До всього можна звикнути і багато чого змусити працювати на себе. Так, уже сьогодні в Україні стали вирощувати певні сільськогосподарські культури, які раніше були прерогативою південних регіонів. Разом із потеплінням приходять в наші сади і фруктові дерева, які раніше вважалися екзотичними. Отже, вчимося жити в умовах нового клімату. А заодно, намагаємося берегти навколишнє середовище, щоби природа не мстилася нам занадто жорстоко. Нагадаємо, захисники природи стверджують, що після тривалого карантину екологічна ситуація в Україні стала ще гіршою, ніж до нього. Адже через введення карантину були заборонені екологічні інспекції, і багато підприємств безперервного циклу викидали в навколишнє середовище не очищені відходи.