В ніч на 5 липня в Києві був побитий нічний температурний рекорд. Вперше температура повітря вночі не опустилася нижче 20,6 градуса.
Фахівці кажуть, що це - максимальна температура за всю 140-річну історію регулярних синоптичних спостережень. Колишній рекорд, який був на 0,1 градуса нижче, був поставлений погодою ще в 1988 році і, відповідно, протримався 32 роки. А загалом, кажуть метеорологи, з початку поточного року в столиці вже побито 24 температурних рекорди.
І хоча погода в Україні цьогоріч була різна, кліматологи кажуть, що в цілому цей 2020 рік стане найспекотнішим за весь період, що людство займається регулярними метеоспостереженнями. Адже температурні рекорди б'є не тільки українська столиця.
Так, у лютому цього року всіх "убила наповал" Антарктика. У царстві вічного снігу і криги була зафіксована температура більше +20 градусів. Здивувала також і Гренландія, в якій 26 квітня був побитий квітневий температурний рекорд, який до цього становив +6 градусів. Незвичною виявилася минула зима і для деяких північних міст, які завжди заносило снігом. Цієї зими у них сніг так і не випав.
Тобто, процес глобального потепління очевидний всюди. Однак разом із тим, кажуть учені, величезний вплив на клімат в Західній Європі здійснює океанська течія Гольфстрім, яка приносить до берегів європейського континенту гігантські маси теплої води і, прогріваючи тутешні води, сприяє теплим зимам. Водночас, деякі вчені б'ють на сполох: Гольфстрім може зупинитися через глобальне потепління. Він буде пригнічений величезною масою талої прісної води, що утворилася від танення льодовиків. Якщо Гольфстрім зупиниться, то температура в Європі може істотно знизитися. Причому, чим ближче до океанського узбережжя, тим помітнішими будуть зміну клімату.
Однак усе це поки що, на щастя, з області прогнозів. Правда, є й інші, не дуже втішні і цілком реальні, прогнози кліматологів, які вже починають збуватися. Так, учені говорять, що для України в найближчі роки чергування періодів пекельної спеки і посухи з періодами повеней стане звичайним явищем. Крім того, почастішають такі незвичні для нашої місцевості природні явища, як торнадо і пилові бурі. Загалом, усе це може позначитися, в першу чергу, на агропромисловому комплексі. Мабуть вітчизняним хліборобам доведеться швидко переорієнтовуватися і звикати до нових агрокліматичних умов. Хоча, як кажуть учені, це ще не катастрофа, і пристосуватися до нових умов цілком реально.