Законом, зокрема, передбачено такі захисні механізми:
- Накопичувальні фонди щодня звітуватимуть держрегулятору і публікуватимуть показники діяльності.
- Учасники накопичувальної програми зможуть щодня перевіряти накопичення і за найменшого сумніву зможуть передати їх в інший фонд.
- Фонди будуть використовувати міжнародні стандарти звітності і проходити щорічний аудит. Результати цього аудиту будуть у публічному доступі.
- Накопичувальні фонди не зможуть бути ліквідовані за процедурою банкрутства. План ліквідації фонду засновники зобов'язані подати в держрегулятор за півроку до ліквідації, а клієнти фонду будуть переведені в інші фонди за їхнім вибором. До речі, за 16 років в Україні вже було ліквідовано близько 50 накопичувальних фондів, і все це обійшлося без втрат для їхніх клієнтів.
- Накопичувальний пенсійний фонд складається з чотирьох установ - фонду, адміністратора, компанії з управління активами та банку-зберігача. Всі вони будуть зобов'язані контролювати один одного і нести відповідальність за кожну операцію.
- Гроші, які будуть накопичуватись у фонді, можуть бути використані для вкладення в активи, а їхній список буде визначено законодавчо. Виходить, що вкладати гроші майбутніх пенсіонерів в різні сумнівні підприємства фонди не зможуть.
- Законом передбачено граничний рівень витрат, які покриваються за рахунок пенсійних активів, щоби пенсійні накопичення не знецінювались на тлі витрат.