Стійкий і динамічний економічний розвиток України - одне з пріоритетних завдань держави в будь-який час, але особливо це важливо в кризовий період. У підтримці фінансової стабільності велику роль відіграє розвиток банківського сектору, який навіть зараз стабільно нарощує прибутки - у 2023 році банки заробили рекордні 86,545 млрд гривень після вирахування податків. При цьому фінансисти та голови правління провідних банків України ще наприкінці 2023 року основним ризиком 2024 року відзначали саме кадровий голод.
Тим часом невідповідність між вимогами роботодавців і навичками претендентів у довгостроковій перспективі може призвести до серйозних негативних наслідків для економіки, каже Вікторія Рудевська, доктор економічних наук, професор кафедри фінансових технологій і консалтингу у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, а також автор монографій та навчальних програм для провідних ВНЗ країни. З експертом ми поговорили про майбутнє банківської освіти України та як підготовка спеціалістів може вплинути на динамічний розвиток банківської сфери в Україні.
— Вікторія, ви понад 13 років навчаєте студентів економіці та фінансам у провідних навчальних закладах України. З чим ви пов'язуєте брак саме кваліфікованих кадрів у цьому секторі?
— Один із головних чинників - поточна геополітична ситуація та пов'язаний із нею дефіцит кадрів. Але водночас ми бачимо, що у фінансовій галузі відбуваються швидкі зміни, які потребують постійного оновлення освітніх програм і методів навчання. Багато університетів можуть не встигати адаптуватися до умов. Існує також розрив між теорією і практикою, коли студенти не мають можливості застосувати свої знання в реальних умовах, що знижує їхню готовність до роботи. Тому так важливо, щоб освітні заклади співпрацювали з роботодавцями та впроваджували практичні елементи в навчальні курси.
Популярні зараз
Рада підтримала автоматизований арешт депозитів боржників
Раніше Бундесверу: Україна отримала німецькі армійські машини Caracal
— Протягом 5 років в Університеті банківської справи ви проводили круглий стіл, метою якого було якраз виявлення актуальних проблем підготовки професіоналів, і щорічно представники індустрії озвучували запит на навичку продажів банківських продуктів. У результаті, ви розробили авторську дисципліну. Як, на вашу думку, рівень поточної освіти впливає на розвиток фінансового сектора України?
- Банківська освіта відіграє ключову роль у формуванні професіоналів, здатних адаптуватися до швидко мінливих умов ринку. Сьогодні від фахівців вимагається не тільки глибоке знання традиційних банківських продуктів, а й розуміння нових фінансових технологій, таких як блокчейн, фінтех і цифрові валюти. Підготовка таких фахівців сприяє тому, що український фінансовий сектор зможе залишатися конкурентоспроможним, впроваджувати інновації та підтримувати високий рівень довіри серед клієнтів та інвесторів. У зв'язку з цим навчальні заклади, як я вже наголошувала, зобов'язані давати студентом не лише теоретичні знання, а й практичну складову. Виші мають випускати студентів, готових до реальних умов ринку та викликів. Це можуть бути додаткові курси та дисципліни, які б давали можливість учням застосовувати отримані знання на практиці.
— Зараз багато говорять про цифровізацію у фінансовій галузі. Як ви вважаєте, чи зміниться підхід до підготовки банківських фахівців у зв'язку з цими трендами?
— Безумовно, цифровізація вже зараз змінює підходи до навчання. Ми маємо враховувати, що сучасні банки потребують фахівців, які здатні працювати з великими даними, управляти ризиками в онлайн-середовищі, а також впроваджувати цифрові рішення для поліпшення клієнтського досвіду. Це означає, що програми мають не просто адаптуватися до нових вимог, а й активно включати в себе елементи фінтеху, цифрових технологій та управління даними. У майбутньому такі навички відіграватимуть ключову роль для успішної кар'єри в банківському секторі.
— Свого часу ви запустили три онлайн-курси: "Банківський менеджмент", "Кредитний менеджмент" і "Технології продажів банківських послуг". Чим ви керувалися при створенні цих програм?
— При створенні навчальних програм необхідно проводити глибокі дослідження, що охоплюють як внутрішній ринок, так і міжнародні практики. Крім того, карантинні обмеження та суворі реалії війни показали, наскільки важливо розвивати дуальну освіту та забезпечувати доступ до дистанційних ресурсів. Тому ми обрали саме онлайн формат курсів і побудували їх на поєднанні практичного досвіду та актуальних знань. Ми не хотіли обмежуватися лише теорією - наша мета полягала в тому, щоб студенти могли застосовувати свої знання на практиці, що особливо важливо в умовах стрімкого розвитку фінансових технологій.
— Ви написали десятки наукових статей, які було опубліковано в журналах, що індексуються в міжнародних базах даних Scopus і WoS. Усе ж таки наскільки важливо для викладача активно вести наукову діяльність?
— Існує популярна думка, що наукова діяльність це робота з теорією. Але це не так, сучасні вимоги до досліджень у сфері фінансів та економіки, зокрема, передбачають серйозний глибокий аналіз аналітичного та статистичного матеріалу з використанням математичних методів та іншого інструментарію. Наукова діяльність вкрай важлива для розроблення актуальних і затребуваних освітніх програм. Наприклад, дослідження, які я проводжу в рамках своїх наукових інтересів, допомагають мені глибше розуміти поточні зміни та проблеми, з якими стикається фінансовий сектор. Усі знання я впроваджую в курси, які викладаю. Це важливо для студентів, бо вони отримують не лише теоретичні засади, а й практичну інформацію, яка ґрунтується на реальних та актуальних дослідженнях і кейсах.
— Які зміни в банківській освіті ви бачите в перспективі найближчих 5-10 років, і як це вплине на підготовку спеціалістів для фінансового сектору?
— Найближчими роками ми, найімовірніше, побачимо ще тіснішу інтеграцію технологій у навчальні програми. Фінансовий сектор розвивається динамічно, і фахівцям майбутнього потрібно буде володіти навичками, які стосуються не тільки традиційного банкінгу, а й нових технологій. Ми можемо очікувати, що в банківській освіті більше уваги приділятиметься технологіям, штучному інтелекту та кібербезпеці. Також важливим елементом стане розвиток гнучких навичок - креативного мислення, вміння працювати в команді та швидкої адаптації до нових умов. Це надасть можливість підготувати фахівців, які зможуть не тільки розв'язувати поточні завдання, а й передбачати майбутнє, створюючи нові фінансові продукти та послуги. Припускаю, що до навчальних програм буде включено предмети, спрямовані на розвиток і soft-навичок - зокрема, комунікативних, бо вони необхідні в будь-якому сервісному бізнесі, зокрема й у наданні фінансових послуг. Сьогоднішні студенти - це діти, які провели карантинний період в умовах обмеженого зв'язку із зовнішнім світом, як наслідок, знизився рівень комунікативної складової. Тож складно переоцінити важливість і цього напряму.
— За 29 років у сфері фінансів ви працювали у провідних банках України, а також у дочірніх банках Австрії та Угорщини в Україні. Ви отримували державні гранти на розробку власних наукових досліджень. Яку б пораду ви дали студентам, які починають свій шлях у банківській освіті?
— Бути допитливими та відкритими до нового. Не бійтеся ставити запитання і шукати можливості для набуття практичного досвіду. Знаходьте в собі внутрішню мотивацію і виходьте із зони комфорту. На власному досвіді я розумію як це непросто, але результати того варті. У нашій професії важливий практичний досвід, тож беріть участь у стажуваннях і не забувайте розвивати навички, які будуть актуальні в майбутньому. Якщо ви відчуваєте потребу в глибокому розумінні економічних процесів і зацікавлені в розвитку конкретного напряму науки, то завжди можна реалізувати свій потенціал в аспірантурі. Світ фінансів стрімко змінюється, і ті, хто зможе адаптуватися, стануть справжніми лідерами у своїй галузі. Головне - вірити в себе і не втрачати можливості для зростання.
.