Технологічним проривом у такій консервативній сфері, як надання туристичних послуг, можна вважати розробку співробітників, одного з провідних машинобудівних заводів України з виробництва атракціонної техніки https://skytower.com.ua/ , які пропонують оригінальне рішення для однієї «вічної» суперечності:
У більшості людей існує невгамовна жага, поглянути на той туристичний об'єкт, який вони щойно відвідали, з висоти пташиного польоту. Це прагнення можна порівняти лише з вічним бажанням людини заглянути «за обрій».
Але на шляху реалізації такого прагнення, як не парадоксально, стоїть обмеження ЮНЕСКО на встановлення в охоронних зонах, що розташовані навколо значних туристичних об'єктів, що знаходяться під захистом цієї авторитетної міжнародної організації, споруд понад 20 метрів.
Можливість вирішити цю суперечність можна знайти в оригінальному, стилістично витриманому технічному дизайні, розробленому інженерами «Заводу» з Вінниці.
Популярні зараз
В Україні критично низький рівень народжуваності, - Жолнович
У Мережі показали інтер'єр концепту позашляховика Kraz Chumak
Рада підтримала автоматизований арешт депозитів боржників
Раніше Бундесверу: Україна отримала німецькі армійські машини Caracal
Пропонована ними вежа панорамного огляду, на щоглі, що піднімається, може стати головною туристичною пам'яткою у всьому світі, адже її висота в складеному вигляді займає не більше 7 метрів, і для її встановлення поряд з розкопками Помпеї або давньоримським амфітеатром, в Пулі немає жодних обмежень.
При цьому з'являються додаткові можливості для вирішення одного з головних завдань ЮНЕСКО – популяризації об'єктів спадщини людства. Адже встановлення таких веж огляду не тільки дає можливість оглянути туристичний об'єкт з висоти, а й при підйомі/опусканні прослухати за допомогою аудіо гіду, рідною для себе мовою його коротку історію. Важливим фактором є й те, що така оригінальна атракція безумовно додатково залучить велику кількість молоді.
Сам проект – «Встановлення панорамних веж огляду в країнах ЄС», враховуючи його високу рентабельність (термін окупності витрат на встановлення вежі менше 2-х років) та гарантовану стабільність (об'єкти, біля яких планується встановлення веж огляду, відносяться до спадщини людства, люди як відвідували їх протягом тисячоліть, так і будуть, мінімум, у найближчі 100-200 років до них приходити) є найвищою мірою привабливим для інвестицій і при своєму масштабуванні вимагатиме значних фінансових коштів.
Запропонована працівниками «Заводу» схема інвестування вирізняється прозорістю та простотою і може побічно вирішити супутні проблеми багатьох інвесторів, особливо тих, хто основні свої капітали набув ще в радянський період чи «на зорі» незалежності України (з 1987 по 2000 р.р.), до їх електронного декларування та обліку і які мають, пов'язані з цим труднощі з доказовою базою їх появи.
СХЕМА ФІНАНСУВАННЯ
- В Україні, на рахунок «Заводу», у вигляді позики чи на підставі договору про співпрацю, «Інвестор» переказує свої кошти. Обов'язкової декларації цих коштів, законодавством України не передбачено.
- За договором аутсорсингу, що надійшли кошти, перераховуються на заводи до Туреччини, де розміщені замовлення виготовлення деталей і вузлів БКО, за кресленнями «Заводу».
- На підставі договору між «Заводом» та «Підприємством», що є резидентом ЄС, одним із засновників, якого є «Інвестор», «Підприємство», на умовах лізингу (2-3 роки), отримує з Туреччини (третіх країн) комплектуючі БКО. Фахівці «Заводу» здійснюють монтаж БКО, його введення в експлуатацію.
- В результаті експлуатації БКО частина прибутку йде на погашення зобов'язань «Підприємства» з лізингу, частина після оплати податку надходить на особовий рахунок «Інвестора».
- Після погашення своїх зобов'язань перед «Заводом», по лізингу БКО переходить у власність «Підприємства», яке вже весь свій прибуток спрямовує на виплату дивідендів.
- «Завод» із коштів, отриманих від «Підприємства», в якості погашення заборгованості з лізингу, після сплати податків, «повертає» «Інвестору» позику, отриману ним раніше.
- Під час заснування «Підприємства» «Інвестор» має надати декларацію лише на ті кошти, які він вносить до Статутного Фонду (СФ) «Підприємства», засновником якого він виступає.
Розмір СФ в Австрії становить 34 000 євро. Наприклад, якщо «Інвестор» володіє 50% цього «Підприємства», він має надати декларацію лише на 17 000 євро. Після оплати лізингу та переходу БКО на баланс «Підприємства» вартістю 4 млн євро «Інвестор», автоматично, стає власником матеріальних активів на 2 млн. євро. Без додаткової декларації та сплати будь-яких податків.
.