Березень 2020 року. Офіси закриваються через пандемію, компанії переходять на віддалену роботу. Анна Ортинська мала два місяці, щоб перевести понад триста співробітників IT-компанії на повноцінну онлайн-систему управління. Не було часу на довгі стратегічні сесії чи поступове тестування. Треба було діяти швидко, чітко й так, щоб люди не втратили відчуття структури та підтримки.
Тоді ще ніхто не знав, що через два роки їй доведеться використовувати той самий набір навичок в умовах повномасштабної війни в Україні.
Трансформація під час пандемії
За сімнадцять років роботи в трансформації бізнесу Анна зрозуміла: в кризі важливіша не стратегія на п'ятдесят слайдів, а здатність швидко побачити, що реально працює.
Операційна ефективність — це система, яка витримує навантаження в нестабільних умовах. І саме цей підхід Анна застосовувала в найрізноманітніших ситуаціях — від корпоративних трансформацій у Fortune 100 до підтримки української професійної спільноти під час війни.
COVID: цифрова трансформація за два місяці
Коли офіси почали закриватися навесні 2020 року, в українській IT-компанії, де Анна працювала менеджером з трансформації бізнесу, не було готової інфраструктури для повноцінної віддаленої роботи. Були інструменти, були процеси, але не було системи, яка б їх об'єднувала.
Анна почала з щоденних онлайн-зустрічей. Людям потрібна була точка опори — ранкові синхронізації, чіткі чек-пойнти протягом дня, зворотний зв'язок наприкінці тижня.
Паралельно довелося переосмислити всю систему управління ефективністю для трьохсот співробітників, яка згодом масштабувалася до шестисот. Те, що добре функціонувало в офісі, онлайн перетворювалося на формальність. Треба було зберегти відчуття команди, не втратити продуктивність і при цьому не задушити людей контролем.
За перші місяці пандемії команда не просто перейшла онлайн — вони створили модель, яка виявилася міцнішою за ту, що була до кризи. Система performance management, яку тоді вибудували, продовжувала працювати навіть коли команда активно зростала.
Досвід, який готує до непередбачуваного
Здатність Анни швидко адаптуватися до кризових ситуацій не з'явилася раптово. Дванадцять років у 3M, де вона пройшла шлях від бренд-менеджера в Україні до регіонального Lean Six Sigma Black Belt для Європи, Близького Сходу та Африки, сформували особливий погляд на трансформації.
Робота над проєктами в Польщі, Туреччині, Південній Африці показала: універсального рішення немає. Те, що спрацювало в одній країні, може повністю провалитися в іншій. Але є принципи, які працюють скрізь — чіткість, послідовність, орієнтація на реальну проблему.
Один із проєктів Анни в 3M стосувався зменшення кількості скарг клієнтів на ціни — проблема, яка роздратовувала споживачів і забирала купу часу у команд продажів. Вона розробила нову модель комунікації цін і процес розгляду розбіжностей для кількох ринків. За шість місяців скарги впали на п'ятнадцять відсотків, за рік — на тридцять чотири.
Інший проєкт — оцінка маркетингових кампаній. На початку тільки двадцять відсотків кампаній взагалі аналізувалися після завершення, а підтвердженого ROI не було жодного. Анна створила систему оцінки та інтегрувала її в процес планування. Через рік вісімдесят відсотків кампаній проходили пост-оцінку, а шістдесят відсотків мали підтверджену віддачу від інвестицій.
Ці проєкти показали Анні просту закономірність: якщо чітко визначити проблему й послідовно впроваджувати рішення, результат приходить незалежно від країни чи ринку. Модель, яка не спрацює у Варшаві, може запрацювати в Стамбулі або навпаки — але принципи залишаються сталими. Коли є ясність, структура і дисципліна виконання, географічні чи культурні відмінності вже не визначають успіх — вони лише задають контекст для адаптації.
Від корпорацій до людей: коучинг та освіта
Після корпоративного етапу Анна свідомо розширила фокус своєї роботи. Отримавши міжнародну сертифікацію коуча від ICF, вона почала працювати не тільки з процесами, а й безпосередньо з людьми — керівниками, командами, професійними спільнотами.
Її освітні програми охоплювали найрізноманітніші групи: коучів, які шукали структурованих підходів до практики, менеджерів проєктів, яким потрібні були інструменти операційної досконалості, навіть стоматологів, які намагалися вибудувати ефективні бізнес-процеси у своїх клініках. Анна створила двадцятип'ятигодинний курс з операційної досконалості, який інтегрували у внутрішню систему навчання IT-компанії. Головна ідея — показати, як методології працюють у реальному житті.
Вона також консультувала університети та школи, допомагаючи їм переосмислити процеси та адаптуватися до нових реалій. Це був зовсім інший світ — освіта вимагає особливої чутливості до людського фактору, але й тут операційна чіткість виявлялася критично важливою.
Підтримка української спільноти під час війни
Березень 2022 року. Анна вже жила в США. Коли почалася повномасштабна війна в Україні, вона почала організовувати підтримку для української коучингової спільноти. Людям треба було зберегти роботу, підтримати одне одного, не втратити зв'язок із професією.
Вона використовувала свій міжнародний досвід, щоб допомогти професіоналам зберегти структуру та відчуття стабільності. Спільнота виросла до чотирьохсот активних учасників. Люди потребували простору, де можна було відновити відчуття професійної ідентичності, обмінятися досвідом, знайти опору.
Анна організовувала про боно ініціативи, координувала сесії, створювала формати, які давали людям можливість продовжувати професійний розвиток навіть під час війни. Це були онлайн-зустрічі, воркшопи, групові сесії — простори, де українські професіонали могли підтримати одне одного й не втратити зв'язок із своєю практикою.
З 2023 року Анна працює в Університеті Кентуккі над великими дослідницькими ініціативами, фінансованими Національним інститутом здоров'я — COBRE, CCTS, ADRC. Підхід залишався тим самим: створити систему, яка дає людям відчуття стабільності в умовах невизначеності.
Спільні принципи
Пандемія, війна, корпоративні трансформації на кількох континентах — Анна бачить спільну закономірність: у кризових ситуаціях люди потребують не складних стратегій, а простих, зрозумілих систем, які працюють.
Те саме стосується її роботи в академічному середовищі. Наукові дослідження — це зовсім інший світ, з іншими правилами та пріоритетами. Але координація великих міждисциплінарних грантових ініціатив вимагає тих самих навичок: чіткості процесів, розуміння, як різні команди взаємодіють між собою, здатності бачити, де система дає збій. Один грант може об'єднувати лікарів, біологів, статистиків, адміністраторів — десятки людей з різних інституцій. Завдання Анни — вибудувати процеси так, щоб наукова ідея не загубилася в бюрократії, а дослідники з різних спеціальностей могли ефективно співпрацювати. Це вимагає тих самих навичок, що й під час пандемії: створити структуру, яка працює.
Структура і людяність
Траєкторія Анни — від корпоративного сектору до IT, від управління глобальними проєктами в Європі, Близькому Сході та Африці до академічних дослідницьких програм у США — показує послідовність підходу. Вона завжди працює на перетині структури та людяності.
Операційна ефективність без розуміння людей перетворюється на бездушну бюрократію. Емпатія без структури не дає результату. Коли ці два елементи працюють разом, виникають системи, які витримують кризи, команди, які не розпадаються під тиском, спільноти, які зберігають зв'язок навіть на відстані.
Анна будує системи, які допомагають людям та організаціям залишатися стійкими під час змін.
