Віталій Будник — інженер-електрик, який понад п'ять років працював на заводі LG Chem у Польщі та відповідав за запуск складних електричних і автоматизованих систем у виробничих лініях за участю корейських інженерів. Там він навчився розуміти технічні вимоги без креслень, встановлювати обладнання за усними інструкціями та запускати системи в умовах, коли документація приходить пізніше за самі машини. У цьому інтерв'ю він розповідає, як працює промисловий монтаж в реальності, без ідеальних планів, але з жорсткими дедлайнами.
"Документація існує, але вона в Кореї. А обладнання вже тут"
— Віталію, як взагалі виглядає робота на заводі з запуском складних електричних систем? Це ж високотехнологічне виробництво.
— Так, але високі технології не означають, що все працює як у голлівудських фільмах, де всі ходять у білих халатах, а всі процеси автоматизовані. Реальність — це постійні зміни, термінові завдання, ситуації, коли потрібно вирішувати проблему тут і зараз, без часу на узгодження паперів. Я працював на монтажі та обслуговуванні електрообладнання — це високовольтні шафи, системи живлення для виробничих ліній, автоматика, датчики, контролери. Виробничі лінії працюють цілодобово. Якщо щось зупиняється, завод втрачає гроші кожну хвилину. Тому від електриків вимагають ідеально виконувати інструкції і вміти діяти швидко.
— Чому не було креслень? Мені здавалося, що у такому масштабному підприємстві має бути документація на все.
— Документація існує, але часто вона залишається в Кореї, в головному офісі LG. А обладнання вже стоїть тут, у Польщі, і його потрібно підключити до завтра. Або інші ситуації, коли, наприклад, приходить нова машина, корейські інженери приїжджають її налаштовувати, і кажуть: «Потрібно підключити живлення сюди, датчик сюди, контролер сюди». Вони малюють схему на аркуші паперу, показують руками, іноді просто кажуть: «380 вольт, три фази, заземлення обов'язково». Креслень немає, бо їх ще не встигли зробити. Технічні папери приходять через тиждень-два, коли обладнання вже працює. А поки що ти маєш розібратися сам, які кабелі потрібні, яка потужність, як прокласти траси, щоб не заважали іншим системам, та як захистити лінію від перевантажень.
— Як взагалі можна монтувати складну систему без креслень? Це ж ризик.
— Ризик є, але є й досвід. Коли ти працюєш на таких об'єктах роками, ти починаєш розуміти логіку. Наприклад, корейський інженер показує на машину і каже: «Тут контролер, йому потрібно 24 вольти». Я бачу, що контролер керує трьома двигунами, значить, потужність споживання буде близько 15-20 ампер. Додаю запас, беру кабель на 25 ампер, прокладаю окрему лінію від розподільного щита, ставлю автоматичний вимикач. Перевіряю напругу, тестую — працює. Або інша ситуація: потрібно підключити датчики тиску на конвеєрі. Корейці кажуть: «Сигнал має йти на центральну панель». Я дивлюся на панель, бачу, що там вже зайнято 12 входів, залишилося 4 вільних. Значить, потрібно або додавати модуль розширення, або перерозподіляти сигнали. Я пропоную рішення, вони кажуть «окей» або «ні, зроби інакше». Домовляємося за кілька хвилин, робота йде далі.
"Головне — щоб потім не довелося переробляти"
— Звучить як постійна імпровізація. А як бути з безпекою? Промислове обладнання — це ж серйозні струми, висока напруга.
— Імпровізація не йде поруч з безвідповідальністю. Є базові правила, які не порушуються ніколи: заземлення, захист від перевантажень, розрахунок перетину кабелю під навантаження. Я не можу підключити машину на 10 кіловат до кабелю, розрахованого на 5. Це фізика, але в межах цих правил є простір для рішень. Наприклад, де саме прокласти кабель — по стіні, по підлозі, через технічний коридор? Яку трасу вибрати, щоб вона не перетиналася з водопроводом або вентиляцією? Як закріпити кабельний лоток, щоб він не заважав доступу до іншого обладнання? Ці рішення ти приймаєш на місці, виходячи з реальної ситуації.
— А якщо щось пішло б не так? Якщо твоє рішення виявилося б неправильним?
— Тоді відповідальність на мені, але саме тому я ніколи не поспішав. Головне — щоб потім не довелося переробляти. Я перевіряв усі розрахунки двічі, тестував напругу на холостому ходу, перевіряв, чи правильно підключені фази. Коли я був упевнений, давав сигнал, що можна подавати живлення. За п'ять років роботи на LG Chem у мене не було жодного випадку, коли система, яку я підключав, вийшла з ладу через мою помилку. Були ситуації, коли щось не працювало, але то виявлялася проблема в самому обладнанні або в заводських налаштуваннях контролера. Моя частина завжди була справна.
"Корейські інженери не кажуть "молодець". Якщо мовчать — значить, добре"
— Як взагалі спілкуватися з корейськими інженерами? Мовний бар'єр не стає на заваді?
— Англійською вони говорять не дуже впевнено, але технічну мову розуміють усі. Основні терміни, такі як voltage, current, ground, phase, sensor, controller — це міжнародні слова. Коли потрібно щось складніше пояснити, вони малюють схему. Або показують на пальцях: один палець — одна фаза, три пальці — три фази. Іноді вони говорять корейською між собою, потім один перемикається на англійську і каже коротко: «Change this». Ти дивишся, що саме вони показують, і розумієш, що треба змінити. Якщо щось незрозуміло — питаєш, вони показують ще раз або малюють. Головна відмінність корейських інженерів від європейських — вони дуже стислі. Не витрачають час на пояснення деталей, тільки суть. Якщо ти зробив роботу, вони перевіряють, кивають і йдуть далі. Якщо є проблема — одразу кажуть.
— Вони хвалять за гарну роботу?
— Ні. Корейці не кажуть «молодець» або «добре зроблено». Якщо вони мовчать, значить, усе добре. Якщо кажуть щось — значить, є зауваження. Спочатку це дивно, бо європейці звикли до зворотного зв'язку, але згодом розумієш, що це просто інша культура комунікації.
"Ти не можеш зупинити завод, бо чекаєш, поки хтось тобі дасть інструкцію"
— Чи траплялися ситуації, коли доводилося приймати рішення зовсім самостійно, без консультацій?
— Так, і часто. Наприклад, обладнання зупинилося посеред ночі. Датчик відключив лінію через перевантаження. Я приїхав, подивився, виявилося, що один з двигунів перегрівся, тому споживання струму зросло, і захист спрацював. Треба було вирішувати швидко, чи це проблема з двигуном, чи з електрикою, чи з охолодженням. Я відключив цей двигун, перевірив обмотки — опір нормальний, значить, не згорів. Подивився на систему охолодження, а вентилятор не обертається. Виявилося, що підшипник заклинило. Я не міг полагодити вентилятор на місці, але міг тимчасово підключити резервний. Знайшов запасний вентилятор на складі, підключив, запустив двигун, і все запрацювало. Вся операція зайняла 40 хвилин. Якщо б я чекав, поки приїде корейський інженер або поки хтось дасть офіційний дозвіл на рішення, завод простояв би годину, може, дві. Це збитки. Тому від нас очікували, що ми вміємо діяти самостійно.
— А якщо ваше рішення виявилося б неправильним і обладнання зламалося б?
— Тоді я б відповідав, хоча я робив тільки те, в чому був упевнений. Я не ліз у налаштування контролера, бо це вже програмна частина, і там потрібен інженер. Я не розбирав двигун, бо це механіка — там потрібен механік. А от електрична частина — це моя зона, і тут я знаю, що роблю. Саме цього від нас і чекали: розуміння меж своєї компетенції та вміння діяти в цих межах швидко. Ти не можеш зупинити завод, бо чекаєш, поки хтось тобі дасть інструкцію. Ти маєш оцінити ситуацію, прийняти рішення, виконати, і,і якщо потрібно, потім пояснити, чому ти вчинив саме так.
— Що б ви порадили молодим електрикам, які тільки починають і мріють працювати на великих іменитих підприємствах?
— Не бійтеся складних об'єктів. Так, на промисловому заводі важче, ніж на звичайному будівництві. Але саме там ти навчишся працювати з серйозним обладнанням, розуміти логіку систем, приймати відповідальність. Це досвід, який потім можна застосувати де завгодно.І ще, не чекайте, що хтось вам усе розкладе по поличкам або зробить за вас. Тут цінують тих, хто працює автономно, вміє брати на себе відповідальність і вирішує проблеми. Якщо ви хочете просто виконувати чіткі інструкції, тут, на жаль, це неможливо. залишайтеся на простих об'єктах. Якщо хочете розвиватися — йдіть туди, де щодня виникають нові технічні завдання і вибудовується відповідальність за результат.
