Ринок вікон України та посилення вимог до теплопередачі
У 2022 році в Україні набрали чинності оновлені державні будівельні норми (ДБН), які суттєво підняли планку теплозахисту віконних конструкцій у житлових та громадських будівлях. Ключова зміна — зростання мінімально допустимого коефіцієнта опору теплопередачі: з R≈0,75 м²·K/Вт до R≈0,90 м²·K/Вт. У практичному вираженні це відповідає зниженню коефіцієнта теплопередачі до рівня U≈1,1 Вт/м²·K, тобто вікна мають утримувати більше тепла, помітно скорочуючи витоки енергії через світлопрозорі огородження. Для забудовників і виробників це означає перехід на більш досконалі технології: якщо раніше R≈0,75 м²·K/Вт можна було забезпечити двокамерним склопакетом та одним енергозберігальним покриттям, то досягнення R≈0,90 м²·K/Вт, як правило, вимагає багатокамерних профілів, продуманих дистанційних рамок, двох Low-E покриттів у складі склопакета та заповнення інертним газом — аргоном або криптоном. Підвищення норми на 17–20% стало орієнтиром, який підштовхує ринок у бік системного енергозбереження, зближуючи національні вимоги з європейською практикою та стимулюючи впровадження сучасних матеріалів і вузлів примикань. При цьому галузь стикається не лише з очевидними перевагами — економією енергії та зростанням комфорту, — а й з витратами перехідного періоду: подорожчанням виробів, ризиком дефіциту енергозберігального скла та необхідністю повторного погодження раніше затверджених проєктних рішень.
Інтерв’ю з експертом Антоном Некриловим
Ми обговорили зміни з людиною, яка знає про вікна все. Антон Некрилов — почесний член Національного експертно-будівельного альянсу України (НЕБАУ), підприємець та інженер. У його портфелі — скління хімічних виробництв і лікарень, приватних котеджів, розробка власної методології встановлення ПВХ-вікон у металеві рами промислових будівель (ChemGuardFacade). Під керівництвом Антона компанія «Окнасервис» однією з перших у країні почала впроваджувати нахильно-зсувні системи ще у 2011 році.
— Антоне, посилення вимог до енергозбереження — значна подія для ринку. Що для галузі означає перехід від R≈0,75 м²·K/Вт до R≈0,90 м²·K/Вт? Наскільки готовими були виробники та споживачі?
— Для мене ця зміна відносить думками назад до 2006 року. Тоді я був начальником постачання і відповідав за поставки комплектуючих на наше виробництво. Ситуація була грандіозною за масштабом, і мені здається, що історія в чомусь повторюється зараз. Ми вважали, що готові, а по факту — не зовсім. У першу чергу вдарив дефіцит скла. У 2021 році це відчувається знову: якщо у 2005-му в нас працював Лисичанський склозавод, то зараз усе скло імпортується. Основний потік іде з Гомеля, і постачальники просто не встигають насичувати ринок необхідними обсягами. Я очікую ще більше поглиблення дефіциту саме енергозберігального скла, і особливо це проявиться у пікові місяці — влітку та восени 2022 року.
— Які переваги підвищення мінімального опору теплопередачі ви вважаєте ключовими для домовласників і для країни?
— Це правильний процес. Для мене цифра 0,91 м²·K/Вт — не рядок у паспорті виробу, який припадає пилом у теці . Це про реальне зниження споживання газу взимку та електроенергії влітку. Це розумна інвестиція, яка окупається. Держава робить потрібний поштовх: раніше забудовники й приватні замовники обмежено брали вікна преміального рівня, а зараз це стає обов’язковим стандартом. У масштабах країни це означає меншу залежність від енергоресурсів і більш стабільний енергетичний баланс.
— Які труднощі виникли у виробників, у забудовників і у вашої компанії під час переходу на більш «теплі» вікна? Чи готовий ринок платити більше за енергоефективність?
— Ми виконали титанічну роботу з підготовки до нових вимог. Це не про «поміняти каталог» — ми змінили саму стратегію презентації продукту. У 2021 році мої менеджери говорили клієнту: «Вам слід купити це», а з 2022-го формулювання стало однозначним: «Ви повинні купити це». Але ключове — в аргументах. Ми спираємося на конкретні вигоди та економію газу, тому спротиву майже немає. Загалом так, покупці готові інвестувати більше. Головна трудність — довгі проєкти зі кошторисами та погодженнями 2020 року. Ми застрягли на кресленнях і чекаємо фінансування, а кошториси, розраховані під R=0,75 м²·K/Вт, уже неактуальні — потрібне повторне погодження.
— З технічної точки зору що сьогодні дозволяє досягати R≈0,90–0,95 м²·K/Вт? Чи обов’язкові потрійні склопакети й «товсті» профілі, чи є робочі альтернативи?
— На практиці в ці значення стабільно потрапляють лише вікна найвищого класу. Ми використовуємо повний арсенал: склопакет із трьох шибок, причому дві — енергозберігальні; профіль не менше 70 мм, а інколи і 80+ мм; обов’язкове заповнення аргоном або криптоном. Варто упустити будь-який із цих елементів — і вікно вже не вписується в норматив. Вакуумні склопакети поки що до реального ринку не готові: локальних постачальників немає, а ціна захмарна.
— Ви багато працюєте з промисловими та спеціальними об’єктами — заводами, лікарнями. Наскільки там жорсткі вимоги до теплоізоляції порівняно з житловим сектором, і чи переносите ви рішення з однієї сфери в іншу?
— Усе залежить від того, хто платить. Якщо йдеться про держпроєкти — скажімо, лікарня чи будинок для поліцейських, який ми нещодавно здавали, — бюджетні кошти вимагають суворого дотримання ДБН. На заводах — наприклад, зараз ми робимо скління для хімконцерну Clariant — замовник може сформувати власні вимоги, і вони часом нижчі за ДБН, якщо це підтверджується розрахунками енергоаудиту. Економісти клієнта порахували, що перехід на вікна з коефіцієнтом близько R≈0,60 м²·K/Вт дає їм потрібний економічний ефект на горизонті 20 років порівняно зі старим моностеклом R≈0,15 м²·K/Вт. Це покращення майже в чотири рази коштує на 40% дешевше, ніж гонитва за R≈0,75 м²·K/Вт у їхніх умовах. А якщо помножити на гігантську площу скління — близько 60% стін там займають вікна, — то індивідуальна оптимізація дає більше сенсу, ніж догматичне дотримання одного показника. І важливо розуміти: R=0,91 м²·K/Вт — це вимога до житла, до нежитлових приміщень вона напряму не висувається. Щодо перенесення рішень — це взаємопов’язані, переплетені процеси. Вузли кріплення рам французьких балконів до зварних сталевих конструкцій, які я розробляв, чудово знадобилися під час скління цехів СГПП «Азот». А технології підйому вікон на висоту промислових цехів допомогли нам під час монтажу козирків на верхніх поверхах житлових будинків. Такі перехресні зв’язки дають «Окнасервису» стійку конкурентну перевагу.
— Розкажіть про ChemGuardFacade. У чому суть системи і які проблеми вона закриває? Чи впливає на енергоефективність і ресурс?
— Це система вузлів примикань і чітка методологія встановлення ПВХ-вікна в наявні сталеві рами. Ми не ламаємо несучі балки, а інтегруємо вікна XXI століття в будівлі 1950-х. Енергоефективність у підсумку підвищується у два-три рази, і при цьому рішення суттєво дешевше за алюмінієві фасади. Якщо говорити про економіку, це одне з найефективніших і структурованих рішень для скління діючих промислових цехів. Але треба бути чесними: до R=0,91 м²·K/Вт тут не дотягнути — сталь залишається у контурі, а її теплотехнічні властивості обмежують верхню межу.
— Ви одними з перших в Україні ще у 2011 році встановлювали нахильно-зсувні системи. Як змінився ринок і запит споживача за десятиліття, і які інновації справді прижилися?
— Roto Patio була піонерською технологією для свого часу, і я радий, що познайомився з нею на старті. Це дало компанії чудову репутацію і корисні контакти — через складні технології завжди входиш у коло людей, яким цікаво бути на вістрі прогресу. Але масовою ця історія не стала: ціна занадто висока. Навіть із появою турецьких аналогів, наприклад VHS, продукт залишився нішевим. Українському споживачеві все «розумне» і нове подобається, але платити за це більшість не готова, тому такі рішення йдуть у сектор котеджів та приватних будинків. Натомість чудово прижилися мультифункціональні склопакети. Це особливе скло, яке взимку відбиває тепло назад у приміщення, а влітку — сонячне тепло назовні. У Луганській області, звідки я родом, клімат найрізкіше континентальний в Україні: взимку там дуже холодно, влітку — дуже спекотно. В таких умовах ефект мультискла очевидний, і моє завдання — системно поширювати цю технологію.
— Ви також експерт із жалюзі та сонцезахисних систем. Як вони працюють у зв’язці з енергоефективними вікнами? Чи можна відчутно зменшити перегрів влітку?
— Вікно і сонцезахист — це єдиний рухомий бар’єр. Ми три роки тому додали в асортимент нові тканини рулонних штор Luminis. Окрім зовнішнього вигляду, вони реально працюють на відбиття тепла і добре справляються з літнім перегрівом. Із зовнішніх рішень активно використовуємо алюмінієві ролети. Є нюанс: вікна проходять обов’язкову сертифікацію і лабораторні випробування за коефіцієнтами, а ролети в Україні сертифікації не підлягають. Тому їхній енергетичний ефект складніше використовувати як юридично бездоганний доказ у проєктах енергомодернізації, хоча фактично у правильній зв’язці «вікно + сонцезахист» результат дуже помітний.
— Що ви порекомендуєте тим, хто збирається міняти вікна з огляду на нові норми? На що дивитися в першу чергу?
— У першу чергу — на постачальника. Репутація, організація монтажу та реальна сервісна практика важливіші за гучне ім’я профілю. Якщо говорити про параметри, щоб упевнено потрапляти в чинний норматив ДБН, я орієнтуюся так: профіль — від 70 мм, а краще 80–85 мм; склопакет — із трьох шибок, з інертним газом і двома i-шибами; загальна товщина склопакета — від 40 мм і вище. Фурнітура напряму на енергозбереження не впливає, це питання надійності та ресурсу, і тут рекламувати конкретні бренди я не бачу сенсу — навіть єдиний український виробник поворотно-відкидної фурнітури показує гідний рівень.
— Ви — почесний член Національного експертно-будівельного альянсу України. Яка роль таких професійних об’єднань у підвищенні стандартів будівництва? Чи допомагають вони впроваджувати нові норми і загалом просувати ідею енергозбереження в маси?
— Наше завдання — об’єднувати експертів ринку і давати майданчик для обміну досвідом. Ковід навчив нас працювати через онлайн-платформи, і це виявилося ефективним: наші зустрічі в Zoom стали реальною екосистемою знань. Я як практик ділюся власними напрацюваннями, колеги — своїми, і всі виграють. Ми взаємодіємо з КНУБА та іншими будівельними вишами, беремо участь у тренінгах і семінарах. Наші майданчики — одна з точок, до яких прислухається ТК-300 «Світлопрозорі конструкції», що відповідає за імплементацію європейських норм. У спірних моментах думка Альянсу буває особливо корисною.
— І все-таки, чи варто очікувати подальшого посилення норм у найближчі роки?
— Я не думаю, що в горизонті найближчих десяти років на нас чекає чергове посилення. Матеріали, необхідні для виконання чинних вимог ДБН, — це вже верх ринку. У низці аспектів планка вища за німецькі DIN. Наше завдання зараз — повністю адаптуватися до поточних стандартів і «перевиховати» кінцевого замовника, щоб він бачив цінність не лише на ціннику, а й у реальній теплотехніці. Подальший прогрес я пов’язую з розвитком технологій напилення функціональних покриттів на скло . Традиційно першими це візьмуть елітні котеджі, потім — приватні будинки загалом, і лише потім — державний сектор.
