Експерт у сфері інтелектуальної власності, ініціатор підключення України до бази Всесвітньої організації інтелектуальної власності та інтеграції національної системи до платформи WIPO Madrid e-filing для подання міжнародних заявок на торговельні марки, розповідає, як ці зміни посилили захист українських брендів за кордоном.
Трирічна пауза у сфері захисту інтелектуальної власності в Україні завершилася. Закон, ухвалений парламентом у квітні цього року, скасував воєнний мораторій на всі процедури щодо торговельних марок, патентів і авторських прав, який діяв з 1 квітня 2022 року. Крім того, згідно з новими нормами, якщо власники торговельних марок та бізнеси встигли сплатити всі прострочені збори до 14 серпня, вони вважаються сплаченими вчасно.
Відновлення повноцінної роботи системи інтелектуальної власності повертає українських підприємців у міжнародне правове поле, яке за останні роки зазнало суттєвих трансформацій, зазначає Олексій Ткачук — експерт із захисту прав інтелектуальної власності та брендів, фахівець із охорони торговельних марок та міжнародного права. Він фактично став архітектором ключових реформ у сфері охорони торговельних марок, очолюючи департамент експертизи Укрпатенту, функції якого згодом були передані Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій (УкрНОІВІ).
Уявіть ситуацію: ваш бренд готовий до міжнародного прориву, але два роки очікування реєстрації торговельної марки перетворюють амбіційні плани на заморожені активи. І це лише один із багатьох викликів, з якими український бізнес стикався ще зовсім нещодавно. Сьогодні ситуація кардинально змінилася — завдяки системним реформам, які з 2020 року крок за кроком перетворюють Україну з аутсайдера на повноправного учасника глобальної системи захисту інтелектуальної власності.
Від бюрократичних бар’єрів до цифрової революції
У 2016 році, коли Олексій Ткачук розпочав роботу в Укрпатенті на посаді заступника начальника управління, система реєстрації торговельних марок в Україні нагадувала архаїчний механізм із численними затримками. Підприємці опинялися в парадоксальній ситуації: створивши бренд, вони не могли повноцінно його використовувати — розмістити вивіску з логотипом або нанести торговельну марку на упаковку без ризику правових наслідків. Дворічне очікування реєстрації фактично ставило бізнес у залежність від бюрократичних процедур.
«Цей строк — певною мірою престиж держави, а також індикатор для бізнесу, наскільки сприятливою є атмосфера для розвитку», — наголошує експерт, підкреслюючи, що за кожним днем затримки стоять втрачені можливості цілих галузей.
Отримавши у 2020 році призначення на посаду директора департаменту експертизи торговельних марок, Ткачук опинився у центрі масштабних реформ. Першим кроком стала радикальна оптимізація внутрішніх процедур, завдяки якій строки розгляду заявок скоротилися з двох років до 18 місяців. На перший погляд це могло здаватися несуттєвим, але насправді означало економію мільйонів доларів для українського бізнесу.
Паралельно тривала модернізація законодавчої бази. 2020 рік став переломним: Україна оновила законодавство у сфері інтелектуальної власності, спростивши процедури для заявників. Замість паперової тяганини з’явилася електронна подача заявок — із можливістю відстежувати статус розгляду та зі зниженими ставками зборів. Запрацював прозорий механізм подання заперечень будь-якою зацікавленою особою. Національні правила були гармонізовані з нормами ЄС у межах Угоди про асоціацію.
Під керівництвом Ткачука підприємство перейшло на нове програмне забезпечення та фактично перетворилося на єдиний центр цифрових послуг у сфері авторських прав, патентів та торговельних марок. Процес став прозорішим, а кількість спірних випадків — суттєво меншою.
Женевський прорив
Втім, справжнім проривом стала міжнародна інтеграція. З 2017 року Олексій Ткачук активно брав участь у робочих групах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) у Женеві — консультативних нарадах спеціалізованої агенції ООН у сфері інтелектуальної власності. Ці консультації заклали основу для історичної події: у 2021 році Україна стала п’ятнадцятою країною, підключеною до міжнародної системи WIPO Madrid e-filing.
«Інтеграція з WIPO змінила правила гри для українських брендів, — констатує експерт. — Українські заявники отримали прямий онлайн-доступ до міжнародної реєстрації торговельних марок, повністю минаючи посередників».
Для бізнесу це означало справжню революцію: вихід на світові ринки перестав бути прерогативою лише великих корпорацій із потужним юридичним бюджетом. Малі та середні підприємства отримали ті ж інструменти, що й транснаціональні компанії.
Дорога до системної довершеності
Зміни торкнулися не лише процедур, а й якості експертизи. Олексій Ткачук впровадив комплексну систему контролю, що включала блокування сумнівних заявок на ранніх етапах, регулювання реєстрації географічних зазначень і вдосконалення методичних рекомендацій для експертів і патентних повірених.
Революційним рішенням стало скасування норм відробітку для експертів — планових завдань, що обмежували якість роботи. Це не лише підвищило рівень заробітних плат, але й кардинально змінило підхід до оцінювання ефективності. Було створено спеціалізований відділ контролю якості, що взяв на себе рутинні процеси взаємодії з заявниками та контролю платежів, звільнивши експертів для фахової роботи.
Результат — вражаючий: за час керівництва Ткачука департамент підвищив продуктивність на 150%, а якість експертизи суттєво зросла. Зменшилася кількість спорів та скандалів, було налагоджено реєстрацію географічних зазначень, а також запроваджено механізм блокування заявок, що порушують принципи гуманності та моралі.
Практичний ефект реформ: кейс «НОВІ ПРОДУКТИ»
Показовою ілюстрацією є історія ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ». Завдяки професійному супроводу Ткачука через консультації та методичну підтримку компанія отримала надійний правовий захист своїх брендів на ринках ЄС, Північної Америки та Центральної Азії. Це забезпечило експансію: підприємство збільшило експорт, зросла потреба у виробничих потужностях — було прийнято рішення про будівництво другого заводу у Львівській області. Інвестиції становили 15–20 млн доларів, створено близько 400 нових робочих місць. Сьогодні компанія має сучасний виробничий комплекс, власний R&D-відділ, експортує продукцію більш ніж у 20 країн і працевлаштовує понад 1500 співробітників.
Новий етап: WIPO ALERT
У 2024 році Україна приєдналася до системи WIPO ALERT — міжнародної онлайн-платформи боротьби з інтернет-піратством. Національні органи завантажують на платформу списки сайтів, які порушують авторські права, а рекламодавці та технічні посередники використовують ці дані для блокування фінансування піратських ресурсів.
«Для українських брендів це додаткова лінія захисту від контрафакту та несанкціонованого використання торговельних марок у цифровому середовищі — критично важливо в умовах домінування електронної комерції», — пояснює Ткачук.
Наукова експертиза та міжнародний авторитет
Паралельно з адміністративною роботою Олексій Ткачук розвивав наукову діяльність. У 2025 році він захистив дисертацію, яка вперше в Україні системно досліджує механізм публічно-правової охорони добре відомих торговельних марок як об’єктів інтелектуальної власності. У роботі запропоновано оригінальне визначення цього виду охорони, класифіковано державні органи за їхніми повноваженнями та функціями, визначено процесуальні стадії визнання марки добре відомою і розроблено законодавчі пропозиції щодо підвищення ефективності захисту прав.
Рекомендації Ткачука вже враховуються під час підготовки пропозицій щодо вдосконалення правових механізмів охорони добре відомих марок — вони ляжуть в основу розвитку нормативної бази та практики УкрНОІВІ.
Стратегічний підхід та нові можливості для бізнесу
Сьогодні Олексій Ткачук, маючи унікальний досвід міжнародних переговорів та глибоке знання міжнародних угод, допомагає бізнесу вирішувати спори й захищати торговельні марки в різних юрисдикціях. Його підхід вирізняється тим, що поєднує юридичну точність із бізнес-стратегією, розглядаючи інтелектуальну власність як інструмент розвитку компанії.
Реформи у сфері інтелектуальної власності під керівництвом таких експертів, як Олексій Ткачук, створили принципово нові можливості для українських підприємців. Бізнес отримав ефективний захист від контрафакту і піратства, доступ до сучасних інструментів і прозорих процедур, а також можливість оперативно реагувати на порушення прав. Інтелектуальна власність перестала бути проблемою — вона стала стратегічним активом, здатним забезпечити стійку конкурентну перевагу на глобальному ринку.
