У сучасному світі знання іноземних мов перестало бути привілеєм – це необхідність для професійного розвитку й міжкультурної комунікації. Проте традиційні підходи, засновані на пасивному слуханні лекцій і механічному засвоєнні матеріалу, дедалі частіше не відповідають потребам студентів.
Галина Грищук стала однією з тих викладачів, хто зрозумів: щоб навчити молодь справді володіти мовою, потрібні інноваційні підходи. Використовуючи власний досвід та численні сертифікати підвищення кваліфікації, зокрема від Oxford University Press та Dinternal Education, вона зуміла створити у своїх аудиторіях атмосферу активної співпраці.
Інтерактивний підхід як альтернатива
Серед методів, які успішно застосовує педагогиня:
· Комунікативний підхід (Communicative Language Teaching) – акцент робиться на практичному використанні мови, а не лише на вивченні граматики чи лексики. Студенти беруть участь у інтерактивних вправах, дебатах та дискусіях, що дозволяє їм відчути мову як живий інструмент комунікації. Така форма роботи розвиває впевненість у спілкуванні, готує до реальних життєвих і професійних ситуацій.
· Перевернутий клас (Flipped Classroom) – студенти опановують теоретичний матеріал самостійно за допомогою відео, презентацій чи текстів, а час заняття використовується для практики у парах і групах, обговорень та вирішення проблемних завдань. Це сприяє активному залученню кожного учасника й підвищує ефективність навчання.
· Гейміфікація – застосування елементів гри, таких як рейтинги, бали, нагороди чи командні змагання. Такий підхід перетворює навчальний процес на захопливу подорож, підвищує мотивацію й формує здорову конкуренцію між студентами. Він особливо ефективний у підготовці до контрольних робіт і підсумкових іспитів, коли потрібна концентрація та активне повторення матеріалу.
· Цифрові інструменти – інтерактивні платформи Kahoot, Quizlet, Mentimeter, Padlet роблять уроки динамічними та сучасними. Вони дозволяють створювати вікторини, флеш-картки для вивчення лексики, проводити опитування й візуалізувати думки студентів у реальному часі. Завдяки цьому навчання стає не лише ефективним, а й емоційно привабливим.
Такі підходи не лише збільшують залученість студентів, а й розвивають у них критичне мислення, креативність і здатність до командної роботи.
Як відзначає викладачка англійської мови Оксана Турчин: «фахівчиня успішно керувала роботою проблемно–пошукової групи студентів, які писали наукові роботи. Вона активно розробляла дидактичні матеріали, якими ми користуємося й тепер. Її виступи з науково–методичними доповідями переконливо доводили ефективність інтерактивних технологій у навчанні».
Кейси успіху
Результативність інтерактивних методів підтверджується конкретними прикладами:
Мовний квест: студенти працювали в командах, виконуючи серію інтерактивних завдань із граматики та лексики. Рівень активності зріс на 40–50%, а результати контрольних робіт покращилися.
Презентації до Днів Європи: студенти створювали мультимедійні проєкти англійською мовою, демонструючи не лише мовні знання, а й креативність та навички публічних виступів.
Гейміфіковані вікторини: завдяки Kahoot та Quizlet середній бал групи зріс на 25%, а навчання перетворилося на змагальний і водночас пізнавальний процес.
Її колега Ірина Шуляк наголошує: «педагогиня активно організовувала конкурси та олімпіади англійською мовою, а також створювала власні дидактичні матеріали. Це дозволяло студентам не лише покращувати знання, а й відчувати впевненість під час публічних виступів і презентацій».
Приклади з практики Галини Грищук доводять: інтерактивні методи не просто урізноманітнюють заняття, а докорінно змінюють ставлення студентів до навчання. Вони починають сприймати англійську мову як інструмент для творчості, досліджень і самовираження. Завдяки такому підходу знання перестають бути абстрактними, а стають реальними навичками, які можна застосувати у будь–якій сфері життя. Водночас ці методи співзвучні з глобальними тенденціями у викладанні мов: подібні формати активно використовуються у США та провідних освітніх центрах світу, адже саме вони забезпечують розвиток критичного мислення, креативності й навичок співпраці. Така універсальність робить підходи Галини актуальними у будь–якому міжнародному освітньому середовищі.
